Лур’є Соломон Якович
ЛУР’Є́ Соломон Якович (27. 12. 1890 (08. 01. 1891), м. Могильов, нині Білорусь — 30. 10. 1964, Львів) — філолог-класик, історик. Доктор філол. (1934) та істор. (1943) н., професор (1934). Закін. С.-Петербур. університет (1913, нагородж. Великою золотою медаллю за магістер. працю з історії Беотій. союзу, опубл. окремо), де був залиш. для підготовки до професор. звання. Викладав історію Стародав. Греції в Самар. (РФ, 1918–21) та Ленінгр. (нині С.-Петербург, 1921–29, 1934–49) університетах, математику — в Колпін. тех. училищі (Ленінград, 1929–34), лат. мову і заг. мовознавство — в Одес. інституті іноз. мов (1950–52), давньогрец. мову й літературу, античну історію й порівнял. мовознавство — у Львів. університеті (1953–64); працював м. н. с. Комісії історії фізики й математики АН СРСР (1949–50). Наукові дослідження з історії Стародав. Греції, старогрец. літ-ри, філософії, математики, лінгвістики, мікен. студій, епіграфіки, папірології. У 1920-х рр. вивчав різні аспекти давньої історії євреїв. У ленінгр. період написав важливі праці з історії Стародав. Греції. Істор. дослідж. супроводжував філол. аналізом текстів. Опублікував низку розвідок про грец. авторів — Архілоха, Алкея, Есхіла, Еврипіда, Аристофана, Геродота й Менандра; залишив коментовані переклади творів Ксенофонта і Плутарха. Наприкінці 1940-х рр. через масові переслідування інтелігенції і внаслідок т. зв. боротьби з космополітизмом зазнав ідеол. тиску, публіч. обструкції, був звільн. 1949 з Ленінгр. університету за невідповідність посаді, незважаючи на те, що мав бл. 200 публікацій та був визнаний міжнар. наук. спільнотою. Листувався із провід. європ. філологами-класиками — У. Віламовіцем, Дж. Чедвіком та М. Вентрісом. Друкував праці в Німеччині та Італії. Монографії Л. перекладено європ. мовами. Писав книги на античну тематику для дітей та юнацтва. Перебував у пасив. опозиції до рад. комуніст. режиму, гостро засудивши його у своїх таєм. нотатках, зашифрованих кіпр. силабіч. письмом. Серед учнів — А. Содомора, С. Шарипкін.
Додаткові відомості
- Основні праці
- История античной общественной мысли: Общественные группировки и умственные движения в эллинском мире. Москва; Ленинград, 1929; Архимед. Москва; Ленинград, 1945; Очерки по истории античной науки: Греция эпохи расцвета. Москва; Ленинград, 1947; Геродот. Москва; Ленинград, 1947; Язык и культура микенской Греции. Москва; Ленинград, 1957; Демокрит: Тексты, перевод, исследования. Ленинград, 1970; История Греции. С.-Петербург, 1993.
Рекомендована література
- Кoпpживa-Лурьe Б. Истoрия oднoй жизни. Пaриж, 1987;
- Лурье Я. С., Полак Л. С. Судьба историка в контексте истории (С. Я. Лурье. Жизнь и творчество) // Вопр. истории, естествознания и техники. 1994. № 2;
- Содомора А. О. Лініями долі: Літ. портрети. Л., 2002;
- S. Sharypkin. Professor Solomon Lurye (1891–1964) // DO-SO-MO: Fascicula Mycenologica Polona. 2005. № 6;
- Фролов Э. Д. Русская наука об античности: Историогр. очерки. 2-е изд. С.-Петербург, 2006.
Завантажити статтю
Людина 
