ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine
A

Лусинян Мартин Христофорович

ЛУСИНЯ́Н Мартин Христофорович (08(20). 02. 1896, м. Ростов-на-Дону, Росія – 09. 05. 1983, м. Краснодар, РФ) – актор, артист розмовного жанру. Нар. арт. РРФСР (1960). Навч. у Вірмен. духов. семінарії, яку не закін. через брак коштів; сценічну діяльність розпочав 1911 у вірмен. драм. трупі (обидва – м. Нахічевань-на-Дону, Росія, нині у складі Рос­това-на-Дону). 1916–20 – актор «Нар. театру» (м. Армавір, нині Краснодар. краю, РФ). Працював 1920–25 у Ростов. антреприз. театрі оперети, водночас брав участь у створенні основ майбут. нац. вірмен. муз. комедії, здійснив перші режисер. постановки, переклав багато оперет з рос. на вірмен. мову. 1930–39 – читець-ведучий філармоній Баку, Ростова-на-Дону, Пермі, Свердловська (нині Єка­­терин­бург), Тули (усі – РФ); 1939–41, від 1948 – у Краснодар. край. театрі оперети; 1941–44 – Сталін. театрі ім. Артема (нині Донецьк), евакуйов. до Казахстану; 1944–47 – Ворошиловгр. укр. муз.-драм. театрі ім. О. Островського (нині Луганськ); 1947–48 – Театрі муз. комедії ім. А. Пароняна (Єреван). Виступав у ролях комед. жанру, значно розширив традиц. рамки амплуа коміка. 2003 в Краснодарі на честь Л. названо вулицю.

Ролі: Хома («Вільний вітер» І. Дунаєв­ського), Шпак, Опанас Іванович («Шель­менко-денщик», «Сорочинський ярмарок» О. Рябова), Попандопуло («Весілля в Малинівці» Б. Александрова), Ременник («На світанку» О. Сандлера), Сергій Іванович («Степові вогники» В. Володіна), Сусик, Сапун-Тюфякін («Трембіта», «Дівочий переполох» Ю. Мілютіна), Малхар («Жриця вогню» В. Валентинова), Синичкін («Лев Гурич Синичкін» М. Кіракосова), Акакій Плющихін («Тютюновий капітан» А. Ейхенвальда), Гастон («Москва–Париж–Москва» В. Му­раделі), Шарль Буридан, Валлерштейн («Баядера», «Осінні мотиви» І. Кальмана).

Літ.: Самойлов П. Артист М. Лусинян // Крас. знамя. 1956, 13 нояб.; Ломоно­сов А. Кудесник улыбки // Cов. Кубань. 1969, 28 дек.; Ганзурова Т. Большой ребенок Лусинян // Кубан. новости. 1998, 27 марта.

В. К. Чумаченко

Основні ролі

Хома («Вільний вітер» І. Дунаєв­ського), Шпак, Опанас Іванович («Шель­менко-денщик», «Сорочинський ярмарок» О. Рябова), Попандопуло («Весілля в Малинівці» Б. Александрова), Ременник («На світанку» О. Сандлера), Сергій Іванович («Степові вогники» В. Володіна), Сусик, Сапун-Тюфякін («Трембіта», «Дівочий переполох» Ю. Мілютіна), Малхар («Жриця вогню» В. Валентинова), Синичкін («Лев Гурич Синичкін» М. Кіракосова), Акакій Плющихін («Тютюновий капітан» А. Ейхенвальда), Гастон («Москва–Париж–Москва» В. Му­раделі), Шарль Буридан, Валлерштейн («Баядера», «Осінні мотиви» І. Кальмана).

Рекомендована література

  1. Самойлов П. Артист М. Лусинян // Крас. знамя. 1956, 13 нояб.;
  2. Ломоно­сов А. Кудесник улыбки // Cов. Кубань. 1969, 28 дек.;
  3. Ганзурова Т. Большой ребенок Лусинян // Кубан. новости. 1998, 27 марта.
завантажити статтю

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Лусинян Мартин Христофорович / В. К. Чумаченко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-59350

Том ЕСУ:

18-й

Дата виходу друком тому:

2017

Дата останньої редакції статті:

2017

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Ключове слово:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

59350

Кількість переглядів цього року:

7

Схожі статті

Ева
Періодика  | Том 9 | 2009
Ю. О. Курашенко
Крижанівський
Людина  | Том 15 | 2014
В. П. Мацько
Кугель
Людина  |  Том 15 | 2014
П. Я. Хоменський

Нагору