ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine
A

Луспекаєв Павло Борисович

ЛУСПЕКА́ЄВ Павло Борисович (справж. – Луспекян Павло Багдасарович; 20. 04. 1927, с. Большиє Сали, нині Ростов. обл., РФ, за ін. даними – Луганськ – 17. 04. 1970, Москва, похов. у Ленінграді, нині С.-Пе­тербург) – актор. Заслужений артист РРФСР (1965). Державна премія РФ (1997, посмертно). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Вище театр. училище ім. М. Щепкіна при Малому театрі (Москва, 1950; курс К. Зубова). Працював у Ворошиловгр. (нині Луганськ, 1944–46), Тбіліс. ім. О. Грибоєдова (1950–57), Київ. ім. Лесі Українки (1957–59) рос. драм. театрах, Ленінгр. Великому драм. театрі ім. М. Горького (1959–65). Дебютував у кіно 1954 роллю Бориса у фільмі «Вони спустилися з гір» (реж. Н. Санішвілі). Володів великим самобут. талантом, потуж. темпераментом, глибокою органічністю та рідкіс. сильною індивідуальністю. Найбільшу популярність отримав після виконання ролі Павла Верещагіна у кінокартині «Біле сонце пустелі» (1969, реж. В. Мотиль), якому надав рис зворушл. щиросердості, наївності, незахищеності. Від 1997 на кінофестивалі «Кіношок» вручають спец. приз «Пані Удача» ім. Л. 2012 Луган. рос. драм. театру присвоєно ім’я актора, відкрито мемор. дошку та проведено театр. фестиваль його імені. Герою Павлу Верещагіну встановлено пам’ятники на кордоні Донец. та Ростов. обл. (2001), у Луганську (2011, скульптор В. Закалюкін), Москві (2014). Знято д/ф «Павло Луспекаєв. Ця жорстока пані удача» (2005, реж. О. Дроздова), видано кн. спогадів «Павел Луспекаев: Госпожа удача» (Москва, 2012).

Ролі: Хлестаков («Ревізор» М. Гоголя), Кандиба, Гайдай («Калиновий гай», «Загибель ескадри» О. Корнійчука), Борейко («Порт-Артур» за О. Степановим), Тригорін («Чайка» А. Чехова), Нагульнов («Піднята цілина» за М. Шолоховим), Вожеватов («Безприданниця» О. Островського), Олексій («Оптимістична трагедія» В. Вишневського), Альошка, Черкун («На дні», «Варвари» М. Горького), Бакланов («Друге дихання» О. Крона), Бойцов («Іркутська історія» О. Арбузова), Людвіґ, Бонар («Під каштанами Праги», «Четвертий» К. Симонова); у кіно – Карцев («Таємниця двох океанів», 1956, реж. К. Піпінашвілі), Антон Кузнецов («Балтійське небо», 1960, реж. В. Венгеров), Степан Жуйков («Капронові тенета», 1962, реж. Г. Полока, Л. Шенгелія), Маркін («На одній планеті», 1965, реж. І. Ольшвангер), Павло («Довге щасливе життя», реж. Г. Шпаликов), Косталмед («Республіка ШКІД», реж. Г. Полока; обидва – 1966), Тетерін («Подія, яку ніхто не помітив», 1967, реж. О. Володін), Ребров («Рокіровка у довгий бік», 1969, реж. В. Григор’єв), Іван Васильович («Зелені ланцюжки», 1970, реж. Г. Аронов), Іван Артамонов («Така довга, довга дорога…», 1972, реж. В. Окунцов).

Літ.: Мотыль В. Павел Луспекаев // Актеры сов. кино. Москва, 1973. Вып. 9; Павел Луспекаев: Воспоминания об актере. Ленинград, 1977; Ланина Т. В. Павел Луспекаев. С.-Пе­тербург, 2003.

Ю. О. Щербак

Основні ролі

Хлестаков («Ревізор» М. Гоголя), Кандиба, Гайдай («Калиновий гай», «Загибель ескадри» О. Корнійчука), Борейко («Порт-Артур» за О. Степановим), Тригорін («Чайка» А. Чехова), Нагульнов («Піднята цілина» за М. Шолоховим), Вожеватов («Безприданниця» О. Островського), Олексій («Оптимістична трагедія» В. Вишневського), Альошка, Черкун («На дні», «Варвари» М. Горького), Бакланов («Друге дихання» О. Крона), Бойцов («Іркутська історія» О. Арбузова), Людвіґ, Бонар («Під каштанами Праги», «Четвертий» К. Симонова); у кіно – Карцев («Таємниця двох океанів», 1956, реж. К. Піпінашвілі), Антон Кузнецов («Балтійське небо», 1960, реж. В. Венгеров), Степан Жуйков («Капронові тенета», 1962, реж. Г. Полока, Л. Шенгелія), Маркін («На одній планеті», 1965, реж. І. Ольшвангер), Павло («Довге щасливе життя», реж. Г. Шпаликов), Косталмед («Республіка ШКІД», реж. Г. Полока; обидва – 1966), Тетерін («Подія, яку ніхто не помітив», 1967, реж. О. Володін), Ребров («Рокіровка у довгий бік», 1969, реж. В. Григор’єв), Іван Васильович («Зелені ланцюжки», 1970, реж. Г. Аронов), Іван Артамонов («Така довга, довга дорога…», 1972, реж. В. Окунцов).

Рекомендована література

  1. Мотыль В. Павел Луспекаев // Актеры сов. кино. Москва, 1973. Вып. 9;
  2. Павел Луспекаев: Воспоминания об актере. Ленинград, 1977;
  3. Ланина Т. В. Павел Луспекаев. С.-Пе­тербург, 2003.

Фотоілюстрації

завантажити статтю

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Луспекаєв Павло Борисович / Ю. О. Щербак // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-59352

Том ЕСУ:

18-й

Дата виходу друком тому:

2017

Дата останньої редакції статті:

2017

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Ключове слово:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

59352

Кількість переглядів цього року:

31

Схожі статті

Одеський національний медичний університет
Заклади освіти  | Том 24 | 2022
К. К. Васильєв
Проблеми гірського тиску - збірник
Періодика  | 2023
В. В. Назимко

Нагору