Лутава

ЛУТА́ВА  — літописне місто. Згадане в Іпатіїв. літописі під 1155, 1159 та 1175 у зв’язку з мирними переговорами і снемом (з’їздом) чер­нігово-сіверських Ольговичів; розташовувалося на пд.-зх. кор­доні Черніг. князівства. Зруйновану в серед. 13 ст. Л. ототожнюють із городищем, залишки якого (дитинець міста) виявлено на узвишші (9–12 м) наприкінці мису (2 × 1 км), утвореного вигином русла р. Десна (притока Дніпра) й руслом її невеликого припливу, що впадає в Десну й омиває мис з Пд., між селами Карпилівка (побл. сучас. с. Лутава) і Короп’є Козелец. р-ну Черніг. обл. (60 км на Пд. Зх. від Чернігова). У ході розкопок овалоподіб. городища (150 × 90 м) досліджено сліди укріплень, у 19–20 ст. повністю знівельованих оранкою. Культур. шар 12–13 ст. має яскраво виражений міський характер, зокрема знайдено фраг­менти плінфи. З Пн. Зх. до дитинця прилягав відкритий посад (бл. 8 га). Ймовірно, на річці існувала пристань, що з’єднува­лася з дитинцем захищеною ва­лами дорогою.

Завантажити статтю