Лутава

Визначення і загальна характеристика

ЛУТА́ВА — літописне місто. Зга­дане в Іпатіїв. літописі під 1155, 1159 та 1175 у звʼязку з мирними пере­говорами і снемом (зʼ­їздом) чер­нігово-сіверських Ольговичів; роз­ташовувалося на пд.-зх. кор­доні Черніг. князівства. Зруйновану в серед. 13 ст. Л. ототожнюють із городищем, залишки якого (дитинець міста) виявлено на узвиш­ші (9–12 м) на­прикінці мису (2 × 1 км), утвореного вигином русла р. Десна (притока Дні­пра) й руслом її невеликого припливу, що впадає в Десну й омиває мис з Пд., між селами Карпилівка (побл. сучас. с. Лутава) і Коропʼє Козелец. р-ну Черніг. обл. (60 км на Пд. Зх. від Чернігова). У ході роз­копок овалоподіб. городища (150 × 90 м) досліджено сліди укріплень, у 19–20 ст. повністю знівельованих оранкою. Культур. шар 12–13 ст. має яскраво виражений міський характер, зокрема зна­йдено фраг­менти плінфи. З Пн. Зх. до дитинця прилягав від­критий посад (бл. 8 га). Ймовірно, на річці існувала при­стань, що зʼ­єд­нува­лася з дитинцем захищеною ва­лами дорогою.

Літ.: Коваленко В. П. До локалізації літописної Лутави // Словʼяни і Русь у наук. спадщині Д. Я. Самоквасова. Чг., 1993.

В. П. Коваленко

Завантажити статтю