Луханін Михайло Іванович
ЛУХА́НІН Михайло Іванович (23. 07. 1951, Харків) – фахівець з теорії озброєння. Чоловік Т. Луханіної. Доктор технічних наук (2003), професор (2007). Заслужений діяч науки і техніки України (2015). Закін. Київ. вище військ. інж. училище зв’язку (1973), де відтоді й працював: 1989–92 – заступник нач. н.-д. центру з н.-д. роботи; 1992–2004 – на керів. посадах у МО України: 2002–04 – 1-й заст. Гол. упр. розробок та закупівлі озброєння і військ. техніки; 2004–09 – директор департаменту у Міністерстві пром. політики України; 2009–11 – заступник голови Агентства з питань оборонно-пром. комплексу; від 2011 – пров., від 2014 – гол. н. с. н.-д. упр. розвитку озброєння та військ. техніки спец. військ Центр. НДІ озброєння та військ. техніки ЗС України (усі – Київ). Розробляє новий напрям в Україні в теорії передавання інформації з використанням секвент. сигналів. Осн. наук. праці закритого характеру.
Пр.: Компьютерное проектирование систем оптимального управления. К., 2006; Системно-концептуальные основы методологии военно-научных исследований и решения военно-технических задач. Кн. 1–3. Тверь, 2014 (обидві – співавт.).
І. Б. Чепков
Основні праці
Компьютерное проектирование систем оптимального управления. К., 2006; Системно-концептуальные основы методологии военно-научных исследований и решения военно-технических задач. Кн. 1–3. Тверь, 2014 (обидві – співавт.).