Луценко Іван Антонович
ЛУЦЕ́НКО Іван Антонович (04(17). 05. 1915, с. Акмечетка, нині Прибужжя Доманів. р-ну Микол. обл. — 27. 05. 2006, Київ) — літературознавець. Доктор філологічних наук (1971), професор (1972). Член НСПУ (1950). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Одес. пед. інститут (1941). Працював у ньому (1947–53); у Дніпроп. університеті (1954–71); завідувач кафедри укр. літ-ри Микол. пед. інституту (1972–79); у Нац. пед. університеті (Київ): 1980–88 — зав., 1989–98 — професор кафедри методики викладання української мови і літ-ри.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Олекса Десняк: Літ. портрет. 1951; 1989; Коста Хетагуров и Украина. 1959 (українською мовою — 1961); Українська радянська література: Спецсемінар. 1959; Образ смуглявої сестри України (Грузія в укр. літ-рі). 1968; Деякі закономірності розвитку літератур. 1972; Ідейно-моральне виховання учнів на уроках мови і літератури: Посіб. 1983 (співавтор); Естетичне виховання учнів на уроках мови і літератури. 1990 (співавтор); Українська дитяча література. 1993; 1997; Тарас Шевченко та Осетія. 2002 (співавт.); усі — Київ.
Рекомендована література
- Синиченко О. З поля братніх культур // ЛУ. 1968, 20 груд.;
- Збанацький Ю. Слово про побратима // Пед. кадри. 1985, 20 трав.
Завантажити статтю
Людина 
