ЛУЦЕ́НКО Микола Григорович (17. 08. 1945, с. Данилівка Целіногр. обл., Казах­стан) — архітектор. Державна премія України імені Тараса Шевченка (1983). Закін. Новосибір. буд. ін­ститут (РФ, 1968). У 1968–70 — гол. архітектор м. Великий Устюг Вологод. обл. (РФ); 1970–75 — керівник групи, гол. архітектор проекту ін­ституту «Вологдацивіл­проект»; 1975–79 — гол. архітектор м. Во­логда; 1979–94 — гол. архітектор проекту ін­ституту «Дні­процивілбуд­проект»; від 1995 — гол. архітектор НВО «Созідатєль» (оби­два — Дні­пропетровськ, нині Дні­про). Серед реаліз. проектів — вироб. будинок на 650 місць ін­ституту «Вологдацивіл­проект» (1973), адм. бу­динок (1973–74) та готель на 150 місць (1975) Вологод. обкому КПРС, забудова центру м. Верх­ньодні­провськ Дні­проп. обл. (1979–89), мікрора­йонів Па­рус і Комунар (1985–90), Фрунзен. житл. масиву (1989–90) та Червонопов­стан. балки (конкурс, 1-а премія, 2006), індивід. житл. будинки на вул. Пів­ден­на та Ливарна (1980–85), житл. ком­плекс на про­спекті Героїв (нині у реалізації) у Дні­пропетровську.