Луценко Микола Григорович
ЛУЦЕ́НКО Микола Григорович (17. 08. 1945, с. Данилівка Целіногр. обл., Казахстан) — архітектор. Державна премія України ім. Т. Шевченка (1983). Закін. Новосибір. буд. інститут (РФ, 1968). У 1968–70 — гол. архітектор м. Великий Устюг Вологод. обл. (РФ); 1970–75 — керівник групи, гол. архітектор проекту інституту «Вологдацивілпроект»; 1975–79 — гол. архітектор м. Вологда; 1979–94 — гол. архітектор проекту інституту «Дніпроцивілбудпроект»; від 1995 — гол. архітектор НВО «Созідатєль» (обидва — Дніпропетровськ, нині Дніпро). Серед реаліз. проектів — вироб. будинок на 650 місць інституту «Вологдацивілпроект» (1973), адм. будинок (1973–74) та готель на 150 місць (1975) Вологод. обкому КПРС, забудова центру м. Верхньодніпровськ Дніпроп. обл. (1979–89), мікрорайонів Парус і Комунар (1985–90), Фрунзен. житл. масиву (1989–90) та Червоноповстан. балки (конкурс, 1-а премія, 2006), індивід. житл. будинки на вул. Південна та Ливарна (1980–85), житл. комплекс на проспекті Героїв (нині у реалізації) у Дніпропетровську.