Луценко Онуфрій Максимович
ЛУЦЕ́НКО Онуфрій Максимович (12. 06. 1908, с. Сухий Ташлик, нині Вільшан. р-ну Кіровогр. обл. — 19. 03. 1977, Черкаси) — військовик. Герой Радянського Союзу (1944). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від 1930. Закін. школу молодших командирів (1931), курси «Постріл» (1942), прискор. курс Військ. академії ім. М. Фрунзе (1945). Брав участь у Корсунь-Шевченків., Уман.-Ботошан. та Яссько-Кишинів. операціях. Відзначився у березні 1944 як командир 929-го стрілец. полку 254-ї дивізії під час форсування Пд. Бугу побл. м. Сороки (Молдова). Від 1945 — полковник у відставці. Мешкав у Черкасах, де його ім’ям названо школу та вулицю, встановлено погруддя Л.
М. І. Бушин