ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine
A

Луценко Павло Кіндратович

ЛУЦЕ́НКО Павло Кіндратович (04(16). 03. 1873, м. Краснокутськ Охтир. пов. Харків. губ., нині смт Харків. обл. – 1934, Харків) – піаніст, педагог, музично-громадський діяч. Закін. Харків. муз. училище (1896), юрид. факультет Харків. університету (1897). Удосконалював май­стерність у Вищій школі мистецтв (Берлін). 1900 склав іспит на звання вільного художника у С.-Петербур. консерваторії. Від­тоді викладав у Берлін. консерваторії, мав свій фортепіан. клас. Також виступав як виконавець із сольними концертами, грав із симф. оркестрами, брав участь у камер. вечорах; працював над створенням методики викладання фортепіан. гри; спілкувався з відомими педагогами – Ф. Бузоні, Л. Ґодовським та ін. З поч. 1-ї світової війни повернувся у Росію. 1914–15 – у Консерваторії в Ти­флісі (нині Тбілісі). Від 1916 – у Харків. консерваторії (нині Університет мистецтв): 1917–34 – проф., 1-й завідувач кафедри спец. фортепіано, водночас 1918–21 – ректор. Л. – один із засн. укр. фортепіан. школи виконавства, що сформувалася на основі кращих традицій минулого і прогресив. тенденцій сучасності. Виховав новий тип виконавців, віртуозність яких пов’язана з глибоким розкриттям автор. задуму і стильовими особливостями творів. У репертуарі – твори В. Косенка, Л. Ревуцького, П. Чайковського, О. Скря­біна, С. Рахманінова, Й.-С. Баха, Л. ван Бетговена. Член журі перших всеукр. і всесоюз. муз. конкурсів, організатор концертів. Муз.-громад. діяльність Л. пов’язана з навч. закладами Харкова, зокрема сприяв реорганізації муз. училища в консерваторію. У 1920–30-х рр. очолював Харків. товариство муз. педагогів, під впливом якого суттєво змінився зміст дит. муз. виховання, з’я­вилися муз. студії і школи, зокрема Харків. середня спец. муз. школа (1933). Серед учнів – Г. Бертрам, В. Довженко, О. Жук, Л. Сагалов, М. Тіц, В. Топілін.

Літ.: Семененко Н., Шевчук О. Музична освіта // Історія укр. музики. К., 1992. Т. 4; Лисенко Л. Павло Кіндратович Луценко // Муз. Харківщина. Х., 1992; Її ж. Павло Кіндратович Луценко і його учні: Шляхи формування харківської піаністичної школи. Х., 1998.

Т. О. Швачко

Рекомендована література

  1. Семененко Н., Шевчук О. Музична освіта // Історія укр. музики. К., 1992. Т. 4;
  2. Лисенко Л. Павло Кіндратович Луценко // Муз. Харківщина. Х., 1992;
  3. Її ж. Павло Кіндратович Луценко і його учні: Шляхи формування харківської піаністичної школи. Х., 1998.
завантажити статтю

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Луценко Павло Кіндратович / Т. О. Швачко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-59403

Том ЕСУ:

18-й

Дата виходу друком тому:

2017

Дата останньої редакції статті:

2017

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Ключове слово:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

59403

Кількість переглядів цього року:

21

Схожі статті

Михальова
Людина  |  Том 20 | 2018
І. М. Цой
Приходько
Людина  | 2024
М. Ю. Борисенко
Басалаєва
Людина  |  Том 2 | 2003
Л. І. Горенко-Баранівська

Нагору