ЛУ́ЦИК Роман Ярославович (псевд. і крипт.: Бандурист, Р. Л.; 18. 03. 1900, с. Лука, нині Монастирис. р-ну Терноп. обл. — 11. 03. 1974, Львів) — бібліотеко­знавець, публіцист, громадський діяч. Народився у сімʼї священика. Закін. Борщів. реал. гімназію з польс. мовою викла­да­н­ня (нині Терноп. обл., 1914), Львів. університет (1932) та культ.-осв. технікум (1950, ди­плом бібліотекаря). 1938 здобув ступ. магістра філософії за працю «Stosunek Bakunina do pola­kow i sprawy polskiej». Учителював у Львові (1939–41); працював у ЛНБ (1942–73): від 1950 — завідувач від­ділу рідкіс. книги, в якому акумулював багаті фонди старо­друків з б-к Галичини. Завдяки Л. вони стали до­ступ. джерел. базою памʼяткозн. дослідж. для книго­знавців. Був спів­укладачем ґрунт. каталогів старо­друків, автором наук. роз­відок про книжк. памʼятки, укладачем низ­ки біо- та бібліогр. покажчиків, чл. редколегій числен. наук. збірників. Актив. учасник громад. та культур. життя Львова: чл. студент. товариства «Друг» (1925–26 — секр., 1927–28 — чл. правлі­н­ня), товариства «Любителей исторіи и словесності» (один із засн.), Ставропігій. ін­ституту у Львові (від 1934, брав участь у вид. його друк. органу — часопису «Времен­никъ Львовского Ставропигіона»), Товариства ім. М. Качковського (1932–39 очолював його центр. бібліотеку та архів), дійс. чл. Галиц.-рус. матиці. Редагував період. вид.: літ.-публіцист. ж. «На рубеже» (1927–28), г. «Огни» (1930), бюл. «Листок» (1932–39). Досліджував іс­торію галиц., перед­усім студент., преси. Неопубл. праці Л. «Роз­виток бібліотечної справи у Львові» та «Фонди від­ділу рідкісної книги» зберігаються у від­ділі рукописів ЛНБ.