Луців Володимир Гаврилович

ЛУ́ЦІВ Володимир Гаврилович (псевд. — Тіно Вальді; 25. 06. 1929, м. Надвірна, нині Івано-Фр. обл. — 07. 09. 2019, Лондон) — співак (ліричний тенор), бандурист, музично-громадський діяч. Лауреат міжнар. конкурсу «Євробачення» (Бельгія, 1961, 1-а премія), премія ім. В. Винниченка Укр. фонду культури (1993). Орден «За заслуги» 3-го (2001) та 2-го (2008) ступ. У роки 2-ї світової вій­ни перебував у Польщі, від 1944 — у Німеччині, де після вій­ни навч. в укр. гімназії. 1946–48 опановував гру на бандурі в капелі бандуристів ім. М. Леонтовича під керівництвом Г. Назаренка (м. Ґосляр, Німеччина). Від 1948 мешкав у м. Брадфорд (Велика Британія), де брав приватні уро­ки співу в Г. Горнера, працював у відділі Укр. радіо, виступав у концертах перед укр. емігрантами. 1951 навч. у Лондон. муз. коледжі Святої Трійці (кл. проф. С. Бейтса). 1952 на стипендію архієпископа І. Бучка вступив до консерваторії «Санта-Чечілія» (Рим, 1957), після її закінчення розпочав концертну діяльність в Італії та за її межами. Від 1958 мешкав у Лондоні, де продовжив навч. у Г. Захера, виступав як співак і бандурист у концерт. залах, на радіо, телебаченні, гастролював у країнах Європи, Пн. Америки та в Австралії, виконував укр. нар. думи та пісні, твори укр. композиторів, зокрема з бандурою, що сприяло популяризації укр. музики. Наприкінці 1980-х рр. при­пинив концертну діяльність. Л. брав участь в організації виставки укр. художників у Великій Британії, гастролей укр. мист. колек­тивів у країнах Європи, Пн. Аме­рики, а також виступів зарубіж. твор. колективів в Україні, зокрема 1985 — амер. хору «Думка» в Європі, 1988 організував великий концерт у лондон. залі «Альберт-Ґоля» і урочисту Літургію у Соборі св. Петра у Римі з нагоди 1000-ліття Хрещення України-Русі, 1990 — перший виступ в Україні «Візантійського хору» М. Антоновича (Київ, Львів; виступав також як соліст і бандурист), 1991 — повернення голови УГКЦ кардинала М. Любачівського в Україну, 1992 — перепоховання тут Патріарха УГКЦ Йосифа Сліпого, 1995 — гастролі Ансамблю пісні і танцю МВС України у США, 2000, 2008 — концерти хору ім. М. Лисенка (Нідерланди) в Україні. Автор кн. «Від Бистриці до Темзи: (Спо­гади, документи, публікації, лис­ти)» (Л., 1999), низки статей про укр. музикантів, художників, твор­чі колективи в лондон. пресі. Записав 5 грамплатівок. У 2002 у рідному місті засн. культ.-мист. фонд його імені, що опікується молоддю Прикарпаття.

Рекомендована література

1. Кавка М. Володимир Луців — амбасадор української культури // Сво­бода. 1986, 7–9 жовт.;
   Google Scholar Internet
2. Гринджук І. Його талант належить Україні // Нар. воля. 1991, 30 берез.;
   Google Scholar Internet
3. Хмельовський Л. Володимир Луців — патріот, співак, меценат // Свобода. 2007, 26 жовт.;
   Google Scholar Internet
4. Антонюк-Слізанська Л. З Україною в серці назавжди // Діалог. Кременець, 2008, 17 трав.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю