Луців Лука Юрійович
ЛУ́ЦІВ Лука Юрійович (псевд. — Л. Граничка; 30. 10. 1895, с. Грушів, нині Дрогоб. р-ну Львів, обл. — 01. 12. 1984, м. Філадельфія, похов. у м-ку Гемптонбурґ, шт. Нью-Йорк, США) — літературознавець. Дійсний член НТШ. Навч. в УВУ та Карловому університеті у Празі (1921–26). Під час 1-ї світової війни та Визв. змагань 1917–21 воював у складі УСС та УГА. Учителював в укр. гімназіях Рогатина, Сокаля, Самбора (1927–44), таборах переміщ. осіб у Баварії (1945–48). У 1949 емігрував до США, де був ред. щоденника «Свобода» (1952–70). Автор книг про М. Шашкевича, О. Кобилянську (обидві — 1963), І. Франка (1967), В. Стефаника (1971) та числен. статей і рец. у виданнях в Україні та діаспорі; праць з шевченків. тематики: «Голос чеської критики про Шевченка та його життя» («Студентський вісник»), «Чеські шевченкіяни» (там само; обидві — 1925), «Тарас Шевченко та чехи і словаки» («Нова Україна», 1926; усі — Прага), «Янка Купала і Т. Шевченко» («ЛНВ», 1926, кн. 3), «Леонард Совінський і Т. Шевченко» («Діло», 1927, ч. 53–57, 59–60), «Тарас Шевченко в слов’янських літературах» (там само, 1928, ч. 53–54), «Авґуст Харамбатіч — хорватський перекладач Шевченка» («ЛНВ», 1930, т. 101), «Авґуст Харамбатіч і Тарас Шевченко» («Записки НТШ», 1937, т. 155), «Тарас Шевченко в інтерпретаціях академік Степана Смаль-Стоцького» (там само, 1963, т. 177), «Шевченко у словінській мові» («Повне видання творів Шевченка», т. 15, Варшава, 1938), «Шевченко в білоруській мові» (там само), «Сербо-хорватські переклади Шевченка» (там само), «Шевченко очима сучасників» («Свобода», 1959, 10 березня), «В обороні Т. Шевченка» (там само, 1963, 14 жовтня), «Шевченко в світі» (там само, 1963, 30 жовтня), «Шевченкознавство в сучасній Україні» (там само, 1970, 10 березня), «Ідейна боротьба навколо спадщини Шевченка» (там само, 1973, 9, 10, 13 березня), «Перед сторіччям з дня смерті Т. Шевченка» («Альманах-календар УНС», Джерсі-Сіті; Нью-Йорк, 1960), «Шевченко про москалів і Московщину» (там само, 1961), «Незмінний Шевченко — поезія “Бували войни й військовії свари” на тлі Шевченківської творчости» (там само, 1964), «Тарас Шевченко — співець української слави і волі» (Нью-Йорк, 1964). Ред. двох збірників про Дрогобиччину (1973, 1978). У 1982 вийшов зб. його вибр. статей і рец. «Література і життя» (Нью-Йорк; Джерсі-Сіті).