ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine
A

Луцкевич Юрій Павлович

ЛУЦКЕ́ВИЧ Юрій Павлович (09. 09. 1934, м. Зінов’євськ, нині Кропивницький – 22. 06. 2001, Київ) – живописець, графік. Чоловік Г. Го­роднічевої, батько О. Луцкевича. Член НСХУ (1966). Закін. Київський художній інститут (1959; викл. Г. Меліхов, В. Пузирков), творчі майстер­ні АМ СРСР у Києві (1965; кер. С. Григор’єв). Працював 1959–62 викл. Київ. училища приклад. мистецтва та худож. інституту. Від 1960 брав участь у всеукр., всесоюз., міжнар. мист. виставках. Персон. – у Києві (1991–92, 1996–97, 1999–2001, посмертні – 2001–11, 2014), Оденсе (Данія, 1994), Заґребі (1996, посмертна – 2002). Для творчості Л. притаманні риси необароко (прагнення показати божественно-духовну сутність людини, ірреал. глибини її особистості, ігнорування побуту й реаліст. правдоподібності, сим­волічність і алегоричність спри­йняття життя), тяжіння до яскравого, химерно-візерунчастого малюнка. Окремі роботи зберігаються в НХМ (Київ), Одес., Кіровогр., Донец., Харків., Черніг. ХМ, Вінн. краєзн. музеї, ДТГ (Москва).

Тв.: живопис – «Натюрморт із ка­вуном» (1956), «Автопортрет» (1959; 1995), «Мадригал» (1972), «Апофеоз жи­вопису» (1983), «М. Булгаков» (1986), «Бабина хата» (1991), диптих «Церква св. Катерини» (1992), «Розп’яття» (1993), триптих «Ієрусалим» (1994), «Танок смерті» (1995), «Свята земля», «Цриквениця» (обидва – 1999); графіка – «Автопортрет» (1969; 2000), «Бабин Яр» (1962), «Азовське літо», «Спека» (обидва – 1964), «Дуня», «Інтер’єр із червоними подушками» (обидва – 1966), «Стара Риґа», «Два чуми» (обидва – 1974), «Королі та валети» (1975), «Галя» (1985), «С. Цикора» (1988), «Старі дуби» (1992), «С. Солов’яненко», «Світ Божий», «Андріївський узвіз» (усі – 1993), «Андріївська церква» (1994), «Церква св. Іллі на Подолі» (1998), «Осінь» (1998; 2000). Літ.: Юрий Луцкевич: Каталог вы­ставки произведений. 1992; Майстер українського необароко Юрій Луцке­вич (1934–2001): Альбом. 2004; Юрій Луцкевич: Графічна спадщина: Ката­лог. 2008 (усі – Київ).

А. М. Макаров

Основні твори

живопис – «Натюрморт із ка­вуном» (1956), «Автопортрет» (1959; 1995), «Мадригал» (1972), «Апофеоз жи­вопису» (1983), «М. Булгаков» (1986), «Бабина хата» (1991), диптих «Церква св. Катерини» (1992), «Розп’яття» (1993), триптих «Ієрусалим» (1994), «Танок смерті» (1995), «Свята земля», «Цриквениця» (обидва – 1999); графіка – «Автопортрет» (1969; 2000), «Бабин Яр» (1962), «Азовське літо», «Спека» (обидва – 1964), «Дуня», «Інтер’єр із червоними подушками» (обидва – 1966), «Стара Риґа», «Два чуми» (обидва – 1974), «Королі та валети» (1975), «Галя» (1985), «С. Цикора» (1988), «Старі дуби» (1992), «С. Солов’яненко», «Світ Божий», «Андріївський узвіз» (усі – 1993), «Андріївська церква» (1994), «Церква св. Іллі на Подолі» (1998), «Осінь» (1998; 2000). Літ.: Юрий Луцкевич: Каталог вы­ставки произведений. 1992; Майстер українського необароко Юрій Луцке­вич (1934–2001): Альбом. 2004; Юрій Луцкевич: Графічна спадщина: Ката­лог. 2008 (усі – Київ).

Фотоілюстрації

завантажити статтю

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Луцкевич Юрій Павлович / А. М. Макаров // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-59442

Том ЕСУ:

18-й

Дата виходу друком тому:

2017

Дата останньої редакції статті:

2017

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Ключове слово:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

59442

Кількість переглядів цього року:

23

Схожі статті

Кантемиров
Людина  |  Том 12 | 2012
Т. І. Березюк, А. І. Шушківський
Луцик
Людина  |  Том 18 | 2017
О. Д. Шпак
Литвин
Людина  |  Том 17 | 2016
Л. Н. Гринюк

Нагору