Луцкевич Юрій Павлович
ЛУЦКЕ́ВИЧ Юрій Павлович (09. 09. 1934, м. Зінов’євськ, нині Кропивницький — 22. 06. 2001, Київ) — живописець, графік. Чоловік Г. Городнічевої, батько О. Луцкевича. Член НСХУ (1966). Закін. Київський художній інститут (1959; викл. Г. Меліхов, В. Пузирков), творчі майстерні АМ СРСР у Києві (1965; кер. С. Григор’єв). Працював 1959–62 викл. Київ. училища приклад. мистецтва та худож. інституту. Від 1960 брав участь у всеукр., всесоюз., міжнар. мист. виставках. Персон. — у Києві (1991–92, 1996–97, 1999–2001, посмертні — 2001–11, 2014), Оденсе (Данія, 1994), Заґребі (1996, посмертна — 2002). Для творчості Л. притаманні риси необароко (прагнення показати божественно-духовну сутність людини, ірреал. глибини її особистості, ігнорування побуту й реаліст. правдоподібності, символічність і алегоричність сприйняття життя), тяжіння до яскравого, химерно-візерунчастого малюнка. Окремі роботи зберігаються в НХМ (Київ), Одес., Кіровогр., Донец., Харків., Черніг. ХМ, Вінн. краєзн. музеї, ДТГ (Москва).
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Натюрморт із кавуном» (1956), «Автопортрет» (1959; 1995), «Мадригал» (1972), «Апофеоз живопису» (1983), «М. Булгаков» (1986), «Бабина хата» (1991), диптих «Церква св. Катерини» (1992), «Розп’яття» (1993), триптих «Ієрусалим» (1994), «Танок смерті» (1995), «Свята земля», «Цриквениця» (обидва — 1999); графіка — «Автопортрет» (1969; 2000), «Бабин Яр» (1962), «Азовське літо», «Спека» (обидва — 1964), «Дуня», «Інтер’єр із червоними подушками» (обидва — 1966), «Стара Риґа», «Два чуми» (обидва — 1974), «Королі та валети» (1975), «Галя» (1985), «С. Цикора» (1988), «Старі дуби» (1992), «С. Солов’яненко», «Світ Божий», «Андріївський узвіз» (усі — 1993), «Андріївська церква» (1994), «Церква св. Іллі на Подолі» (1998), «Осінь» (1998; 2000). Літ.: Юрий Луцкевич: Каталог выставки произведений. 1992; Майстер українського необароко Юрій Луцкевич (1934–2001): Альбом. 2004; Юрій Луцкевич: Графічна спадщина: Каталог. 2008 (усі — Київ).
Фотоілюстрації
. 1962. papir, guash.jpg "«Околиця (Місяць на небі)». 1962. Папір, гуаш")
Завантажити статтю
Людина 
