Луцька повітова Просвіта

Визначення і загальна характеристика

ЛУ́ЦЬКА ПОВІТО́ВА «ПРОСВІ́ТА» — громадська організація. Засн. 1918 учителями І. Власовським, С. Богуславським, П. Голубовичем, В. Федоренком, Р. Шклярем. 1920 польс. влада затвердила новий статут Л. п. «П.», чим формально легалізувала її. На заг. зборах у тому ж році обрано раду на чолі з А. Пашуком, у складі організації створ. муз.-драм. (голова І. Пилипчак), культ.-осв. (І. Власовський), бібліотечну (О. Левчанівська), організац. (го­лова П. Голубович) секції. На поч. 1920-х рр. Л. п. «П.» обʼ­єд­ну­вала понад 100 осередків і філій (3,3 тис. чл.). Товариство систематично організовувало лекції, чита­н­ня рефератів з питань с. господарства, гігієни, на теми морал. вихова­н­ня, з історії укр. культури; курси для неписьмен. селян, поширювало укр. книгу і пресу; заснувало хор, аматор. театр, шко­лу нац. танців, майстерню керам. виробів. 1921 за участі Л. п. «П.» виникло товариство «Сільський господар», від­крито громад. бібліотеку, укр. книгарню «Нива» (до 1928 видавала книги та під­ручники для початк. шкіл, місц. гімназії, б-к філій). 1923 при товаристві засн. ко­оператив «Спілка», 1924 — укр. кооп. банк (обидві установи пере­раховували товариству частину при­бутків). Діяли кооп., бухгалтер., молочар. курси. Активну участь у роботі брали І. Власовський, М. Левицький, О. Левчанівська, О. Левчанівський, В. Островський, Є. Петриківський, Г. Степура та ін. Узимку 1925–26 при Л. п. «П.» організов. радіо­аматор. гурток, 1926 започатк. роботу «мандрів. б-к», які пере­давали від філії до філії або завозили в окремі приміські села. Товариство популяризувало творчість Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Укра­їнки, під­тримувало ідею українізації Церкви. Станом на 1930 у Луцькому пов. функціонувало 117 осередків товариства «Просвіта» (3380 чл.). На поч. 1930-х рр. польс. влада заборонила використовувати україномовні афіші й оголоше­н­ня, чинила пере­шкоди щодо по­становки ви­став і викори­ста­н­ня приміщень для культ.-осв. цілей, закрила бюро правових порад та по­дань. Член Л. п. «П.» почали заарештовувати й висилати у табори для інтернованих, організацію звинуватили у поширен­ні комуніст. ідей й анти­уряд. діяльності. 16 грудня 1932 волин. воєвода видав по­станову про ліквідацію Л. п. «П.», у липні 1934 вона припинила діяльність остаточно. Член товариства брали активну участь в укр. державотворен­ні: 19 липня 1941 від­новле­н­ня Української Держави у Луцьку проголосив митрополит УАПЦ Полікарп (П. Сікорський), Л. Мосендз був за­ступник голови Укр. держ. правлі­н­ня в Словач­чині. Діяльність товариства «Просвіта» у Луцьку від­новлено 25 серпня 1941 при Укр. допомоговому комітеті. Функціонували культ.-осв., муз.-драм., бібліотечна, організац., істор.-літ. секції, а також секція організації «Жі­ноча служба України». Керував управою В. Тупчак. 2 квітня 1942 затв. статут Окруж. товариства «Просвіта» у Луцьку. Товариство організувало пере­захороне­н­ня жертв більшов. терору, від­значе­н­ня 100-ліття від дня народж. М. Ли­сенка, святкува­н­ня колядок і щедрівок тощо. Засн. хоровий і балет. гуртки, художню студію. Окремі заходи проводили до 1943. У Луцьку 1989 від­булася установча конф. Товариства української мови, яке 1991 реорганізов. у Волин. кра­йову організацію Всеукр. товариства «Просвіта».

Літ.: Савчук Б. Волинська «Просвіта». Р., 1996; Пономаренко С. З історії заснува­н­ня товариства «Просвіта» у Луцьку // Наук. вісн. Волин. університету. Сер. «Історія». 1997. № 3; Філіпович М. Укра­їнські школи та Луцька «Просвіта» у 20–30-х рр. XX ст. // Зб. навч.-метод. мат. і наук. статей Волин. університету. Лц., 1999. Вип. 4; Баран В. Історичний шлях «Просвіти» // «Просвіта» на Волині: ми­нуле і сучасне. Лц., 2001; Кучерепа М. «Просвіта» на Волині у між­воєн­ний період (20-ті — поч. 30-х років XX ст.) // Там само; Малюта О. «Просвіти» і Укра­їнська Державність (друга половина XIX — перша половина XX ст.). К., 2008; Єлісєєв Д. Діяльність товариства «Про­­світа» в Луцькій окрузі в період німецького окупаційного режиму (1941–1943 рр.) // «Просвіта» в нац.-культур. житті українського народу (до 140-річчя з часу заснува­н­ня). Т., 2009.

О. В. Малюта

Завантажити статтю