Розмір шрифту

A

Луцьке хрестовоздвиженське братство

ЛУ́ЦЬКЕ ХРЕСТОВОЗДВИ́ЖЕНСЬКЕ БРА́ТСТВО — релігійно-просвітницьке та церковно-доброчин­не обʼ­єд­нан­ня православної спільноти Волині. Засн. 1871 як правона­ступ­ник братства, що діяло у Луцьку від бл. 1617 до бл. 1713, з метою пропагувати ідеї самодержавства, православʼя, народності. Згідно зі статутом, усіма поточ. справами ві­дала рада, а найважливіші пита­н­ня діяльності роз­глядали на заг. зборах. Член братства могли бути особи православ. віро­сповіда­н­ня різного соц. стану і статі. Юрид. під­твердже­н­ня прав отримало 1873. На той час Л. Х. б. нарах. 79 осіб, серед них — київ., волин. і поділ. генерал-губернатор Ф. Трепов, обер-прокурор Найсвятішого Синоду К. Побєдоносцев, таєм. радник В. Саблер. Активну участь у роботі ради братства брали голова зʼ­їзду мирових посередників П. Косач, історик, етно­граф, ар­хівіст, письмен­ник О. Левицький. З ініціативи Л. Х. б. роз­почато ре­ставрацію по­страждалого від пожежі Xрестово­здвижен. храму (памʼятка архітектури 17 ст., від­буд. і освяч. 1890), оздоблено декілька зане­дбаних храмів (зокрема Свято-Троїц. кафедрал. собор і Свято-Покров. церкву), зведено нові культові споруди в центрі Луцька (каплиці Іверської Божої Матері та Пʼятницької Бо­жої Матері). 1890 братство облаштувало давньо­сховище, в якому зберігалися рукописні книги і старо­друки, що належали брат. книгозбірні 17 ст. На його базі проводили й екс­курс. роботу (фактично цей заклад став першим громад. музеєм Луцька). Братчики також заклали книгарню, бібліотеку, притулок, лікарню (роз­ташовувалася в мурованому будинку, який зберігся донині у дещо пере­робленому ви­гляді) для найбіднішого насел. міста та околиць; організовували нар. чита­н­ня для насел. краю. 1906 при Л. Х. б. від­крито церк.-парафіял. школу, згодом при ній почали діяти вечірні класи для дорослих (усі заклади були до­ступ. для людей різного віро­сповіда­н­ня та статків). Після 1-ї світової вій­ни, коли Зх. Во­линь територіально уві­йшла до складу Польщі, братство стало виразником інтересів українців і їхнім просвітн. центром. 1935 затв. новий статут. На той час братчики пере­клали українською мовою багато богослужб. книг. На­прикінці 2-ї світової вій­ни, після звільне­н­ня Волині військами рад. армії, Л. Х. б. припинило існува­н­ня.

Додаткові відомості

Державний архів
Держ. арх. Волин. обл. Ф. 36, оп. 13 а, спр. 406.

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2023
Том ЕСУ:
18
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Світ-суспільство-культура
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
59451
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
128
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 3
  • середня позиція у результатах пошуку: 2
  • переходи на сторінку: 2
  • частка переходів (для позиції 2):
Бібліографічний опис:

Луцьке хрестовоздвиженське братство / О. В. Сажок // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017, оновл. 2023. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-59451.

Lutske khrestovozdvyzhenske bratstvo / O. V. Sazhok // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2017, upd. 2023. – Available at: https://esu.com.ua/article-59451.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору