Луцький Борис Григорович

ЛУ́ЦЬКИЙ Борис Григорович (03(15). 01. 1865, м. Бердянськ Таврій. губ., нині Запоріз. обл. — ?) — фахівець у галузі двигунобудування. Закін. реал. училище у Сева­стополі (1882), Вищу тех. школу у м. Мюнхен (Німеччина, 1886). Працював у Німеччині: інж. на ф-ках «Ландес» у Мюнхені (1887–88) та «Кьоберс-Айзенверк» у Гамбурзі (1888–90), гол. інж. Mаш.-буд. АТ у Нюрнберзі (1891–97). У 1887 отримав перші п’ять патентів на винаходи в галузі двигунобудування. Створив оригін. стаціонарні газові, гасові та бензин. ДВЗ, двигуни для автомобілів, надвод. суден, підвод. човнів, літаків, зокрема першим у світі побудував вертикал. двигун з колінчастим валом, розташ. під циліндром, 4- та 6-циліндр. вертикал. рядний ДВЗ, двигун з півсферич. камерою згоряння, двигун з наддуванням без запальника, реверсив. двигун. За його патентами виготовляли двигуни і транспортні засоби провідні нім. фірми. 1897 Л. заснував власну компанію — Товариство з будівництва автомоб. екіпажів у Нюрнберзі (діяло до 1901). Того ж року разом з А. Клозе, Ґ. Даймлером, Р. Дизелем, Р. Бошем, Ф. Цеппеліном та ін. організував Центр.-європ. автомоб. союз. У червні 1898 за участі Л. створ. перший вантаж. автомобіль класич. компонування, 1899 на 1-й Міжнар. автомоб. виставці у Берліні представлено 12 транспорт. засобів конструкції Л., які удостоєні золотих медалей. Від 1900 — військ.-мор. аташе при Рос. посольстві в Берліні. Створював двигуни для автомобілів, човнів та літаків на замовлення військ. відомств Рос. імперії, зокрема 1901 розробив двигун потуж. 300 к. с. для першого підвод. човна «Дельфін», 1903 — найбільший у світі на той час ДВЗ потуж. 6 тис. к. с. для міноносця «Видний». 1904 у Німеччині на фірмі «Говальдт­с­верке» побудував човен «Цариця» з двигуном влас. конструкції у 500 к. с. (швидк. 50,8 км/год.). Водночас у Рос. імперії на заводі «Леснер» (С.-Пе­тербург) зібрано перший автомобіль конструкції Л. Заснував компанію «Мотор Луцького» у Берліні (1907–13). У 1909–14 побудував чотири літаки влас. конструкції. Від жовтня 1913 до лютого 1914 проживав у С.-Пе­тербурзі, у березні 1914 повернувся до Німеччини, де в липні того ж року був за­арешт. і знаходився у в’язниці Шпандау до 1918. У 1919–20 Л. перебував у с. Андріївка Бердян. пов. Таврій. губ. (нині Бердян. р-ну Запоріз. обл.), від серпня 1920 — у Німеччині. Наприкінці 1920 заснував у Берліні «З-д Луцького». 1920–43 запатентував винаходи дирижабля, літака-амфібії тощо. Подальша доля невідома.

Рекомендована література

1. Шавров В. Б. История конструкций самолетов в СССР до 1938 г. Мос­­ква, 1986;
   Google Scholar Internet
2. Фирсов А. В. Борис Григорьевич Луцкий (Луцкой) — инженер, конструктор, изобретатель. З., 2015.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю