Луцький Олександр Андрійович

ЛУ́ЦЬКИЙ Олександр Андрійович (псевд.: Довбня, Богун, Марко, Беркут, Богдан, Андрієнко, Клименко, Боднар; 1910, с. Боднарів, нині Калус. р-ну Івано-Фр. обл. — 13. 11. 1946, Київ) — політичний і військовий діяч. Закін. Станіслав. гімназію (нині Івано-Франківськ, 1932). Під час навч. 1930 вступив до ОУН. Служив у польс. армії (1932–33). У 1933 став кер. організац. референтури Стані­слав. окруж. референтури ОУН. У вересні того ж року заарешт. і ув’язнений за звинуваченням у причетності до підготовки терорист. актів проти представників польс. влади. На поч. 1938 звільнений. У серпні 1938 — березні 1939 — керівник Станіслав. окруж. референтури ОУН. У вересні 1939 нелегально перетнув рад.-нім. кордон. Навч. у Кракові на курсах підготовки військ. кадрів ОУН(б), займався розвідув. діяльністю. Учасник 2-ї конф. ОУН у Кракові (лютий 1940), підтримав фракцію С. Бандери. У березні–листопаді 1940 очолював Стані­слав. обл. провід ОУН, вів роботу зі створення підпіл. мережі для підготовки антирад. повстання у регіоні. Повернувся за кордон. Співорганізатор батальйону «Нахтіґаль», кер. мобілізац. відділу Проводу ОУН(б). Воював у складі «Нахтіґалю», від кін. 1941 до поч. 1943 командував взводом у 201-му поліц. батальйоні СС у Білорусі. З його ініціативи та за наказом Гол. військ. штабу УПА від 15 лип­ня 1943 розпочато створення Укр. нар. самооборони (УНС) у Карпатах, а Л. став її командиром. УНС (на серпень 1943 — 5–6 тис. вояків) вела бої з рад. партизанами зі з’єднання С. Ковпака, німцями, загонами польс. Армії Крайової. У грудні 1943 на її базі сформовано групу УПА «За­хід» («Захід-Карпати»), якою Л. командував до поч. вересня 1944. Від жовтня 1943 до березня 1944 — чл. Проводу ОУН(б). У травні–червні 1944 ув’язнений ґестапо. Через суперечності з Р. Шухевичем відсторонений від команд. посад в УПА й ОУН. Працював перекладачем військ. рефрентури ОУН, перебував під слідством Служби безпеки ОУН. 29 січня 1945 захоплений співроб. Наркомату держ. безпеки УРСР разом із дружиною — підпільницею ОУН Ю. Луцькою (10 серпня 1946 засудж. до 10-ти р. позбавлення волі). На допитах Л. докладно розповів історію ство­рення УНС. 10 серп­ня 1946 засудж. до вищої міри покарання.

Рекомендована література

1. Вєдєнєєв Д. В., Биструхін Г. С. Меч і тризуб: Розвідка і контррозвідка руху українських націоналістів та УПА (1920–1945). К., 2006.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю