ЛУЦЮ́К Микола Борисович (28. 03. 1931, Житомир) — біо­хімік. Доктор медичних наук (1974), професор (1976). Державна премія України в галузі науки і техніки (2016). За­кін. Львів. мед. ін­ститут (1954). Працював лікарем. 1961–62 — у Львів. НДІ епідеміо­логії, мікробіо­логії та гігієни; 1962–63 — у Терноп. мед. ін­ституті; 1963–74 — у Курському мед. ін­ституті (РФ): від 1970 — завідувач кафедри орган. хімії; 1974–2001 і 2009–11 — завідувач кафедри біол. та заг. хімії Вінн. мед. університету, водночас від 1989 — у спіл. лаб. Університету та Ін­ституту хімії поверх­ні НАНУ: від 2001 — провід­ний науковий спів­робітник Наукові дослідже­н­ня у галузях вітамінології та іму­нохімії. За­пропонував гіпотезу ферментатив. механізму протитуберкульоз. імунітету, методи кількіс. і якіс. ви­значе­н­ня вмісту білків у біол. рідинах, кількіс. ви­­значе­н­ня антитіл до антигенів білк. природи. Під керівництвом Л. роз­роблено сорбенти «Полісорб» і «Полісорб МП».