Луцюк Микола Борисович
Визначення і загальна характеристика
ЛУЦЮ́К Микола Борисович (28. 03. 1931, Житомир) — біохімік. Доктор медичних наук (1974), професор (1976). Державна премія України в галузі науки і техніки (2016). Закін. Львів. мед. інститут (1954). Працював лікарем. 1961–62 — у Львів. НДІ епідеміології, мікробіології та гігієни; 1962–63 — у Терноп. мед. інституті; 1963–74 — у Курському мед. інституті (РФ): від 1970 — завідувач кафедри орган. хімії; 1974–2001 і 2009–11 — завідувач кафедри біол. та заг. хімії Вінн. мед. університету, водночас від 1989 — у спіл. лаб. Університету та Інституту хімії поверхні НАНУ: від 2001 — провідний науковий співробітник Наукові дослідження у галузях вітамінології та імунохімії. Запропонував гіпотезу ферментатив. механізму протитуберкульоз. імунітету, методи кількіс. і якіс. визначення вмісту білків у біол. рідинах, кількіс. визначення антитіл до антигенів білк. природи. Під керівництвом Л. розроблено сорбенти «Полісорб» і «Полісорб МП».
Додаткові відомості
- Основні праці
- Витамины и иммунитет. Томск, 1979; Биохимия и иммунология микробных полисахаридов. Томск, 1984; Традиційні та нетрадиційні мінерали у тваринництві. К., 1995; Вивчення гемолітичних властивостей високодисперсного кремнезему та його модифікованих форм in vitro // ВМ. 2004. Т. 10, № 2; Сапоніт і аеросил у тваринництві та в медицині. В., 2012 (усі — співавт.).