Лучинець
ЛУЧИ́НЕЦЬ — село Мурованокуриловецького району Вінницької області. Знаходиться на р. Немія (притока Дністра), за 101 км від обл. центру, за 30 км від райцентру та за 7 км від залізнич. ст. Немерче. На Пд. Зх. прилягає с. Лучинчик, на Пд. — с. Плоске (обидва — Мурованокуриловец. р-ну). Площа 5,5 км2. За переписом насел. 2001, у Л. проживали 978 осіб; станом на 2016 — 620 осіб; переважно українці. Побл. проходить автошлях Житомир–Могилів-Подільський. За переказами, назва села походить від давньорус. слова луч (промінь сонця). Перші поселенці, житла яких розташовувалися у долині, вірили, що на двох високих горбах між нею мешкали вітер і грім. Вони їм поклонялися. За легендою, одного разу вітер і грім нібито полетіли назавжди, а навкруги залишилися лише ясні сонячні промені (лучі). Низку століть поспіль до рад. періоду поселення умовно поділялося на частини Вітрянка та Громівка. Вперше Л. згадується у писем. джерелах 16 ст. Мешканці брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. Від 1648 — у межах Брацлав. полку; 1648–51 — сотенне містечко. Тоді ж знову встановлено польс. владу. Після 2-го поділу Польщі 1793 Л. відійшов до Рос. імперії. 1797–1923 — містечко Могилів. пов.; 1797–1925 — Поділ. губ. У 19 — на поч. 20 ст. існувала Лучинец. волость. У 18–19 ст. на берегах Немії розташовувався польс. маєток і ґуральня. 1764 на кошти поділ. воєводи М. Жевуського зведено деревʼяний костел Святої Трійці, який 1840 згорів. 1860 зусиллями шляхтичів Уруських збудовано камʼяний неоготич. костел, який 1910 на кошти А. Ковальського значно розширено. 1919–66 був закритий. Нині має назву Успіння Пресвятої Діви Марії та підпорядковується Камʼянець-Поділ. дієцезії РКЦ. Здавна у м-ку мешкала значна євр. громада. 1847 нараховувалося 579 євреїв. За Всерос. переписом 1897, проживали 3869 осіб, з них 1050 євреїв. Під час воєн. дій наприкінці 1910-х рр. влада неодноразово змінювалася. 1923–30 — село Могилів. округи. Від 1923 Л. деякий час був райцентром. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від липня 1941 до березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світової війни загинули 234 лучинця. У Л. — навч.-вихов. комплекс «заг.-осв. школа-дитсадок»; Будинок культури, б-ка; дільнична лікарня. Зберігся давній водяний млин. Діє також реліг. громада УПЦ МП (церква Різдва Пресвятої Богородиці). Встановлено памʼятник воїнам-землякам, які загинули під час 2-ї світової війни, памʼятний знак на честь перших трактористів. Серед видат. уродженців — фахівець у галузі енергетики В. Здановський, біолог Г. Молотковський; художник-монументаліст, графік В. Дядинюк; учасник 2-ї світової війни, Герой Радянського Союзу Г. Бондар; нач. Львів. залізниці М. Грабський. З селом повʼязані життя та діяльність поета С. Чернілевського.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
