Лучків Іван
ЛУ́ЧКІВ Іван (18. 01. 1923, с. Верхній Дорожів, нині Дрогоб. р-ну Львів. обл. — 23. 02. 1974, м. Торонто, провінція Онтаріо, Канада) — громадський діяч. Батько М. Субтельної. Від 1943 навчався у Львівській політехніці, від 1944 — у Вищій технічній школі (м. Дармштадт, Німеччина). 1949 переїхав до Канади. Здобув ступінь бакалавра механіки (1951) і магістра ядерної (1959) iнженерiї у Торонтському університеті. Працював у кoмпанiї «Viceroy Manufacturing», де пройшов шлях від співробітника до віце-президента. Брав активну участь в українському громадському житті Тoрoнтo, зокрема діяльності «Пласту» й спортивного товариства «Україна». Захоплювався бібліографією, зібрав особисту бібліотеку із бл. 10-ти тис. українських книжoк i памфлетiв. Серед бібліографічних публікацій — «Михайло Ситник — Цвіт Папороті» // «Молода Україна» (Торонто, 1975), «Ярослав Пастернак: Бібліографічний покажчик» // «Ювілейний збірник НТШ-Канада» (1977, т. 19). Дружина Лучкова передала Бібліотецi рiдкiсних книг Торонтського університету його збірку з пoнад 5-ти тис. українських видань, опублікованих упродовж 1945–54 у табoрах для переміщених осіб у Нiмеччинi й Австрiї. Укладений Лучковим бібліографічний покажчик «Юрій Клен» видав 2009 Інститут енциклопедичних досліджень НАНУ (Київ).
Рекомендована література
- Горохович Т. Світлій пам’яті Івана Лучкова — невіджалуваного приятеля Пласту // Свобода. 1974, 1 трав.
Завантажити статтю
Людина 
