Лучні ґрунти

ЛУЧНІ́ ҐРУНТИ́ — зонально зумовлена група гід­роморфних ґрунтів, спільним діа­гностичним показником яких є оглеє­н­ня нижньої частини гумусованого профілю і материн­ської породи внаслідок не­глибокого (1–2 метри) від­носно по­стійного рівня ґрунтових вод. Поширені у всіх широтних фіз.-геогр. зонах, приурочені до зни­жень різного роз­міру на вододіл. територіях і надзаплав. терасових рівнин, днищ балок. Сформувалися під різнотравно-осоково-злаковою лучною рослин­ністю, інколи за наявності невеликої кількості чагарників, з гумусованим профілем потуж. 40–100 см, який диференціюється на такі горизонти: гумусовий, верх. пере­хід. і ниж­ній пере­хід. оглеєний, а також ґрунто­утворювал. оглеєну породу (лес, лесоподібну, водольодовикову, давньоалювіал., крей­дяно-мергел., морену тощо). Л. ґ. поділяють на звичайні (модал.) за прісного складу ґрунт. вод, солонцюваті засолені — за мінералізованого. Зонально ґрун­ти диференціюють на кілька ти­пів. Лучні каштанові солонцюваті засолені ґрунти формуються в комплексі із солонцями лучними каштановими солончаковими. Гумусований профіль (40–70 см) текс­турно чітко диференці­йований за елювіал.-ілювіал. типом. Вони слабо-середньосолонцюваті, вміст солей коливається у межах від 0–30 см до 100–150 см; коефіцієнт про­філ. накопиче­н­ня гумусу (КПНГ) 0,028–0,034, коефіцієнт від­нос. акумуляції гумусу (КВАГ) 0,37–0,45 (дуже низькогумусоакумулятивний) при ГТК_V-IX 0,46–0,54 і 0,50–0,58 при ГТК_V-IX 0,51–0,59. Освоєні варіанти: модал., зрошувані, зрошувані дреновані, вторин­но поверх­нево оглеєні, плантажовані. Родючість модал. варіантів залежить від глибини заляга­н­ня солей та їхньої кількості і коливається в межах 0,45–0,70 ± 0,05 від­носно зонал. фонових каштанових солонцюватих ґрунтів. Лучні пд.-степ. ґрунти мають гумусований про­філь 45–80(100) см, КПНГ 0,05–0,06, КВАГ 0,66–0,84 — помірно слабогумусоакумулятивний. Се­ред варіантів — модальні. Для лучних пд.-степ. солонцюватих засолених ґрунтів характер­ний гумусований текс­турно чітко диференці­йований профіль 50–70 см, вміст солі — у межах 20–100 см. Освоєні модал. варіанти. Гумусований профіль лучних пн.-степ. ґрунтів 65–100 см, КПНГ 0,055–0,065. Під­типи підзонально зумовлені: помірно до­брегумусоакумулятивний (КВАГ 0,85–0,95, посушливої підзони з ГТК_V-IX 0,68–0,75), добрегумусоакумулятивний (КВАГ 0,96–1,07, помірно посушливої підзони з ГТК_V-IX 0,76–0,82), дуже добрегумусоакумулятивний (КВАГ 1,08–1,20, недо­статньо зволоженої підзони з ГТК_V-IX 0,83–0,89). Освоєні варіанти: модал., зрошувані, вторин­но осолонцьовані, вторин­но осолонцьовані солон­чакові. Продуктивна здатність модал. варіантів на 10–20 % ниж­ча від продуктив. здатності лучно-звичайночорнозем. ґрунтів від­повід. підзон. Цілин­ні варіанти використовують для високо­продуктив. сіножатей. Лучні пн.-степ. солонцюваті засолені ґрунти формують комплекс із солонцями лучними пн.-степ., їхній гумусований профіль текс­турно диференці­йований, потуж. 65–100 см. Засоле­н­ня у верх. частині профілю коливається від солончакового (0–30 см) до високосолончакового (30–50 см; до материн. породи). Лучні лісо­степ. ґрунти мають гумусований профіль 70–110 см, КПНГ 0,065–0,085. Під­типові діа­гност. показники зонально зумовлені: дуже добрегумусоакумулятивний (КВАГ 1,17–1,28, поширений у помірно зволоженій з ГТК_V-IX 0,9–1,0 і зволоженій з ГТК_V-IX 1,0–1,2 підзонах), помірно високогумусоакумулятивний (КВАГ 1,31–1,45, у під­вищено зво­ложеній зоні з ГТКV-IX 1,1–1,2), ви­сокогумусоакумулятивний (КВАГ 1,5–1,6, у добре- й до­статньо­зволоженій з ГТК_V-IX 1,4–1,5 і дуже зволоженій з ГТК_V-IX 1,5–1,8 підзонах). Варіанти: цілин­ні й освоєні модальні. Лучні лісо­степ. солонцюваті засолені ґрунти завжди формують комплекс із солонцями лучними лісо­степовими. Їх поділяють на поверх­нево солонцюваті і солонцюваті. Першим властиві осолонцьова­ний (пептизований) гумусовий горизонт, макс. зосере­дже­н­ня солей — у верх. пере­хід. горизонті (хоча сезон­но може утворюватися сольова кірка на поверх­ні ґрунту). Солонцюваті мають чітко диференці­йований за елювіал.-ілювіал. типом гумусований профіль, засоле­н­ня — у нижній його частині і материн. породі. Обидва типи слабо-середньосолонцюваті. Продуктивна здатність залежить від ступ. солонцюватості, глибини засоле­н­ня та кількості солей. Лучні лісо­степ. опідзолені ґрунти поширені серед опідзолених ґрун­тів у різних зниже­н­нях рельєфу з близьким (1–2 м) від­носно по­стій. рівнем ґрунт. вод, які мають до­стат. водооб­мін. Формуються під лісами за участі травʼянистої рослин­ності, тому мають класичну будову профілю щодо модал. типу. Потуж. гумусованого профілю 55–90 см. Від­різняються особливим роз­поділом орган. речовини в ньому. У цілин. варіантах глибше 17–25 см вміст гумусу становить 50–60 % від його кількості у верх. гумусованому горизонті, в модал. варіантах по­ступово знижується. У звʼязку з цим надій. діагност. показником типу є пере­­розподіл гумусу у верх. частині профілю, у шарі 30–40 см його кількість становить пере­важно 40–50 % від кількості в орному шарі. Типовий показник КПНГ 0,04–0,06. Під­типи: середньогумусоакумулятивний (КВАГ 0,75–0,85), помірно добрегумусоакумулятивний (КВАГ 0,9–1,1), добрегумусоакумулятивний (КВАГ 1,11–1,16), дуже добрегумусоакумулятивний (КВАГ 1,18–1,25). Варіанти: цілин. і модал. освоєні. Дерново-лучні ґрунти поширені в зоні Поліс­ся. Сформувалися під травʼяни­стою рослин­ністю з чагарниками різного виду, мають добре роз­винений гумусований профіль акумулятив. типу потуж. 40–80 см. Велика амплітуда його колива­н­ня повʼязана з часто по­вторюваним рівнем ґрунт. вод у першій частині вегетац. періоду. Диференціюють на види: модал., карбонатні, мергел.-карбонатні, мергел.-слабовилуговані, поверх­нево оглеєні осолоділі, гли­боко осолоділі. Дерново-лучні солонцюваті засолені ґрунти поширені у Черніг. Поліс­сі на лесових і лесоподіб. породах, у яких наявна сода. Диференціюють на поверх­нево солонцюваті засолені і звичайні (модал.) солонцюваті засолені. Для перших характерний осолонцьований гумусовий горизонт потуж. 20–30 см, сезон­но засолений у сухий період, глибше — засолений профіль. Другим властиві гумусований текс­турно чітко диференці­йований профіль, за­соле­н­ня в нижньому пере­хід. оглеєному горизонті і материн. породі. Варіанти: цілин­ні, освоєні модал., дреновані.

Завантажити статтю