Лучно-буроземно-глейові ґрунти
Визначення і загальна характеристика
ЛУ́ЧНО-БУРОЗЕ́МНО- ГЛЕЙОВІ́ ҐРУНТИ́ — ґрунти, поширені у Закарпатській низинній лісовій буроземній підзоні. Вона достатньо зволожена (ГТКV-IX (гідротерміч. коефіцієнт) становить 1,1–1,4). Приурочені до депресій рельєфу низовини з важкими за гранулометрією породами і неглибокого залягання мінливого рівня ґрунт. вод (весною 30–50 см, восени 1–1,5 м). Найвідоміша депресія — т. зв. чорний мочар. Унаслідок слабкої водопроникності ґрунтів та неглибокого рівня ґрунт. вод депресії на тривалий час перезволожуються, що зумовлює сильне оглеєння всього профілю ґрунтів. Глеєелювіал. процеси практично не виражені або дуже слабко виражені, перерозподіл мулистих часток не спостерігається. Профіль диференціюється на генет. горизонти: гумусовий глейовий потуж. до 20–30 см, сизувато-сірий, сіро-оливковий, зверху темно-сірий з бурим відтінком, донизу темно-бурий з сизуватістю, у вологому стані — чорний, у цілин. варіантах структура дрібногоріхувата, у сухому стані — брилувата, схильний до запливання, рідко слабоглеєелювіальний, що проявляється у наявності присипки SiO2; верх. перехід. горизонт — до глиб. 40–45 см, темно-іржаво-сизий за рахунок чисел. сизих та іржавих плям оглеєння, злитий, в’язкий, брилистий, призматичний; нижній перехід. горизонт — до глиб. 60–70 см, дуже слабогумусований, темнувато-сизий з бурим відтінком за рахунок плям сегрегованих форм марганцю і заліза, злитий, в’язкий, брилистий або крупно призматичний; материн. порода (глейові алювіал. відклади важкого гранулометрич. складу) жовтувато-, яскраво-, темно-сизого кольорів із бурими плямами сегрегованих форм марганцю і заліза, злита, щільна, брилувата. На незнач. площі серед цих ґрунтів зустрічаються торф’янисті види, для яких характерні торф’янистий горизонт потуж. 20–40 см, вміст орган. речовини до 20–30 %, темно-сірий або чорний колір із сизуватим відтінком, ущільненість; глибше — верх. і нижній перехідні глейові горизонти і глейова материн. порода. Незважаючи на важкий гранулометрич. склад (55–65 % фіз. глини), гумусу порівняно мало (3,0–4,9 %), зосереджений він переважно у гумусовому глейовому горизонті, донизу його кількість різко зменшується. Все це може свідчити про їхнє формування в минулому під лісами. Містять 15–30 мекв/100 г увібраних основ (ступ. насиченості ними 80–90 %), мають дуже слабокислу реакцію ґрунт. середовища. Варіант. склад: цілинні, освоєні: модал., дреновані, дреновані окультурені, у яких після тривалого дренування гумусовий горизонт має палевий або бурий колір, менш щільне складення, підвищений вміст пожив. речовин. Продуктивна здатність модал. варіантів практично нульова внаслідок загибелі с.-г. культур від перезволоження; у дренованих окультурених агропотенціали становлять (ц/га): озимої пшениці 32–40, озимого ячменю 34–38, сої 18–20, кукурудзи на зерно 65–70, багаторіч. трав 85–90.
Рекомендована література
Завантажити статтю
