Лучно-буроземно-підзолисті поверхнево оглеєні ґрунти
ЛУ́ЧНО-БУРОЗЕ́МНО- ПІДЗО́ЛИСТІ ПОВЕРХНЕ́ВО ОГЛЕ́ЄНІ ҐРУНТИ́ — фонові ґрунти Закарпатської низинної лісової буроземної підзони. Вона достатньо зволожена (ГТКV-IX (гідротерміч. коефіцієнт) становить 1,1–1,4). Сформувалися під ліс. рослинністю за участі трав’янистої на алювіал. однорід. за гранулометрич. складом відкладах у межах бл. 2-х м, глибше підстелених піщано-риняковими породами, в умовах збиткового сезон. поверхн. перезволоження та підвищеного рівня (2–4 м) залягання ґрунт. вод. Щільність деревостану забезпечила значну кількість трав’янистої рослинності і проникнення її корен. системи на глиб. 60–70 см, що сприяло формуванню акумулятив. гумусованого профілю, проте гумус зосереджений переважно у верх. частині. Спорадичне поверхн. перезволоження сприяло розвитку глеєелювіал. процесів, тому мінерал. профіль чітко диференціюється за елювіал.-ілювіал. типом на генет. горизонти. Оглеєнням охоплено увесь профіль, щодо інтенсивності його вияву чітких ознак не встановлено. Будова профілю: гумусово-елювіал. горизонт у цілин. варіантах 10–15 см, освоєних — 25–30 см, темно-сірий у зволоженому стані або сірувато-палевий — у сухому, порохувато-суглинковий, в орних — із залізо-марганцевими конкреціями; елювіал. помірно добрегумусований оглеєний горизонт потуж. відповідно 15–25 см і 5–10 см, сірувато-оливковий з вохристими і сизими плямами, з залізо-марганцевими конкреціями, суглинковий; ілювіал. глейовий слабогумусований горизонт потуж. 40–60 см, неоднорід. кольору, вохристо-буро-сизий, щільний, брилувато-призма- тич., зустрічаються марганцеві конкреції, важкосуглинковий; перехід. глейовий горизонт потуж. 60–70 см, буро-оливковий, злитий, брилуватий, наявні залізо-марганцеві конкреції і пунктації, іноді зустрічаються карбонатні конкреції; материн. порода (алювіал. суглинк. відклади) оглеєна, сиза, в’язка, брилиста з карбонат. конкреціями. Типовий показник — коефіцієнт профіл. накопичення гумусу 0,022–0,028, підтиповий слабогумусоакумулятивний — коефіцієнт віднос. акумуляції гумусу 0,65–0,78. Варіанти: цілин., освоєний (модал., дренований, дренований окультурений). Близький рівень ґрунт. вод із бікарбонатами кальцію і магнію забезпечив менш кислу реакцію ґрунт. середовища (рН водний 4,8–5,5), більшу кількість обмінно-поглинутих основ, пожив. речовин, меншу кількість обмін. алюмінію. Характерний високий рівень родючості. Агропотенціали за її природ. рівнем становлять (ц/га): озимої пшениці 24–32, озимого ячменю 28–32, сої 13–15, кукурудзи на зерно 50–55, за ефектив. рівнем — відповідно 38–50, 38–42, 20–22 і 70–75. Ці ґрунти інтенсивно використовують у с. госп-ві під зерн. і тех. культури, сади та виноградники.
Рекомендована література
- див. Лучні ґрунти.