ЛУ́ЧНО-БУРОЗЕ́МНО- ПІДЗО́ЛИСТІ ПОВЕРХ­НЕ́ВО ОГЛЕ́ЄНІ ҐРУНТИ́ — фонові ґрунти Закарпатської низин­ної лісової буроземної під­­зони. Вона до­статньо зволожена (ГТКV-IX (гідротерміч. коефіцієнт) становить 1,1–1,4). Сформувалися під ліс. рослин­ністю за участі травʼянистої на алювіал. однорід. за гранулометрич. складом від­кладах у межах бл. 2-х м, глибше під­стелених піщано-риняковими породами, в умовах збиткового сезон. поверхн. пере­зволоже­н­ня та під­вищеного рівня (2–4 м) заляга­н­ня ґрунт. вод. Щільність дерево­стану забезпечила значну кіль­кість травʼянистої рослин­ності і проникне­н­ня її корен. системи на глиб. 60–70 см, що сприяло формуван­ню акумулятив. гумусованого профілю, проте гумус зосереджений пере­важно у верх. частині. Спорадичне поверхн. пере­зволоже­н­ня сприяло роз­витку глеєелювіал. процесів, тому мінерал. профіль чітко диференціюється за елювіал.-ілювіал. типом на генет. горизонти. Оглеє­н­ням охоплено увесь профіль, щодо інтенсивності його вияву чітких ознак не встановлено. Будова профілю: гумусово-елювіал. горизонт у цілин. варіантах 10–15 см, освоєних — 25–30 см, темно-сірий у зволоженому стані або сі­рувато-палевий — у сухому, порохувато-су­глинковий, в орних — із залізо-марганцевими конкре­ціями; елювіал. помірно добрегумусований оглеєний горизонт потуж. від­повід­но 15–25 см і 5–10 см, сірувато-оливковий з вохристими і сизими плямами, з залізо-марганцевими конкреціями, су­глинковий; ілювіал. гле­­йовий слабогумусований горизонт потуж. 40–60 см, неоднорід. кольору, вохристо-буро-си­зий, щільний, брилувато-призма- тич., зу­стрічаються марганцеві конкреції, важкосу­глинковий; пере­хід. гле­йовий горизонт потуж. 60–70 см, буро-оливковий, злитий, брилуватий, наявні залізо-марганцеві конкреції і пунк­тації, іноді зу­стрічаються карбонатні конкреції; материн. порода (алювіал. су­глинк. від­клади) оглеєна, сиза, вʼязка, бри­листа з карбонат. конкреціями. Типовий показник — коефіці­єнт профіл. накопиче­н­ня гумусу 0,022–0,028, під­типовий слабогумусоакумулятивний — коефі­цієнт від­нос. акумуляції гумусу 0,65–0,78. Варіанти: цілин., осво­єний (модал., дренований, дрено­ваний окультурений). Близь­кий рівень ґрунт. вод із бікарбонатами кальцію і магнію забезпечив менш кислу реакцію ґрунт. середовища (рН водний 4,8–5,5), більшу кількість обмін­но-по­глинутих основ, пожив. речовин, меншу кількість обмін. алюмінію. Характерний високий рівень ро­дючості. Агропотенціали за її природ. рівнем становлять (ц/га): озимої пшениці 24–32, озимого ячменю 28–32, сої 13–15, ку­курудзи на зерно 50–55, за ефектив. рівнем — від­повід­но 38–50, 38–42, 20–22 і 70–75. Ці ґрунти інтенсивно використовують у с. госп-ві під зерн. і тех. культури, сади та вино­градники.