Лушинський Платон
ЛУШПИ́НСЬКИЙ Платон (27. 06. 1880, с. Пилипче, нині Борщів. р-ну Терноп. обл. — 15. 08. 1952, Львів) — літературознавець, педагог. Доктор філософії. Дійсний член НТШ. Викладав у Бережан. (1905–10), Бучац. (1910–13; обидві — нині Терноп. обл.), Львів. академ. (1913–21) г-зіях; від 1945 — доцент Львів. університету. Автор праць з питань естетики, зокрема у поезії Т. Шевченка («Естетична аналіза поетичних творів», 1933), розвідки про трагедію «Фауст» Й. Ґете (1943; обидві — Львів), низки статей у ж. «Українська школа», «ЛНВ» та ін. 1900 з В. Сімовичем заснували товариство «Молода Україна», яке долучилося до укр. нац.-демократ. руху, популяризувало назви «українець», «Україна», а також літ. гурток, де читали доповіді та дискутували, влаштовували поїздки до хат-читалень у села з просвітниц. рефератами.
Рекомендована література
- Альманах «Молодої України»: Спогади про гімназ. гуртки в Бережанах. Бережани; Мюнхен; Нью-Йорк, 1954;
- Мазурак Я. І. Бережанщина літературна: Біогр. довід. Бережани; Т., 2014.
Завантажити статтю
Людина 
