Львів Міжнародний аеропорт

«ЛЬВІВ» Між­народний аеропорт ім. Данила Галицького — державне авіатранс­порт­не під­приємство, найбільше у Західній Україні за пасажиропотоком та маршрутною мережею. Роз­таш. на Скнилівку (нині місцевість у Залізнич. р-ні Львова), за 6 км на Пд. Зх. від центру міста. Від­критий 1929 на заміну старому львів. аеропорту, що знаходився на міській околиці Левандівка (нині у межах Львова); до 2003 — Львів. держ. авіапід­приємство; від 2012 — сучасна назва. 1909 створ. товариство для під­тримки роз­витку і популяризації авіації «Awi­ata», а також Авіац. товариство студентів Політех. школи у Львові. Заходами цих т-в 1–15 вересня 1910 у Львові про­йшла Перша авіац. ви­ставка, на якій демонструвалися досягне­н­ня австро-угор. і франц. кон­структорів, читалися лекції з авіац. тематики. 1911 Авіац. союз організував авіамодел. лаб., а також звернувся до уряду у Відні з по­да­н­ням про від­кри­т­тя у Політех. школі у Львові спец. кафедр і аеродинам. лабораторії. Авіац. діяльність того часу характеризувалася виключно роботою в галузі наук. пошуків, вид. праць і кон­структор. шукань роз­робле­н­ня авіатехніки. Періодом най­інтенсивнішої організації майстерень з виготовле­н­ня моделей літаків, авіа­двигунів та запас. деталей вважають 1904–14. У цей час створюється один з перших аеро­дромів України і Європи — Левандівський (від­критий 1914 між за­­лізнич. вокзалом і ст. Клепарів як військ.). Тут у левандів. авіац. майстернях польс. інж. Е. Лібанським побудовано «Monobiplan» та 1911 ви­пробувано перший аероплан «Jaskułka». У 2-й пол. 1918 через Левандів. аеро­дром організовано першу у світі регулярну пошт. авіалінію сполуче­н­ням Ві­день–Краків–Львів–­Проскурів–Київ. Початки цивіл. авіації у Львові сягають повоєн. 1918. Хоч окремого цивіл. авіасполуче­н­ня ще не існувало, проте військ. літаки пере­возили деяких пасажирів за особливої потреби. У часи ЗУНР і УНР сюди прилітали на базува­н­ня авіац. загони УНР з Києва через Камʼянець-Поділь­ський, Красне. Через втрату УНР державності і подальші політ. події на зх.-укр. землях роз­виток авіації дещо занепав. 2 серпня 1922 здійснено перший проб. політ літака Junkers F-13 DZ-41 польс.-нім. авіакомпанії «Аеrо Llоyd», що вдало приземлився у Львові. Його зу­стрічала делегація з пред­ставників львів. магістрату, воєводства, залізниці та політехніки. Згідно даних львів. і польс. архівів, 1923 Товариство авіаторів поновило свою діяльність на Левандів. аеро­дромі. Летовище активно використовували впродовж 7-ми р., за цей час послугами авіаліній скори­сталися бл. 11 тис. пасажирів. У звʼязку з навколиш. забудовою від­булося пере­базува­н­ня аеро­дрому з Левандівки на Скнилівок (діаметр поля сягав понад 1200 м), його будівництво роз­почалося 1923, але через брак фінансува­н­ня до земляних робіт при­ступили лише 1925, а роз­будова тривала до поч. 2-ї світової війни. 1929 роз­почато будівництво залізобетон. ангару для цивіл. літаків. 25 травня 1928 виконано рекорд., як на той час, політ на літаку типу СW-2 і СW-3. Так у Львові роз­почато пасажирські авіаперевезе­н­ня, зі Львова можна було полетіти у Бухарест, Риґу, Тал­лінн, Гельсинкі, Софію, Афіни і Салоніки, на о-в Родос і в Єрусалим. 1939 створ. 250-й під­роз­діл авіації спец­при­значе­н­ня цивіл. повітр. флоту. В ньому на екс­плуатації пере­бували літаки По-2 та СW-2. Рейси виконувалися на місц. повітр. лініях. З Левандівки було також пере­базовано 6-й авіац. полк, до складу якого входили 161-а та 162-а винищув., 61-а і 62-а звʼязк., 64-а та 65-а бомбардув., 63-я і 66-а роз­відув. та 69-а допоміжна ескадрильї. Вже в перший день війни 1 вересня 1939 об 11 год. Львів. аеропорт за­знав авіац. удару нацистів. Наліт здійснили 30 бомбардувальників Junkers Ju-87 бомбового полку «Люфтваф­фе». Їх прикривали бомбардувальники Словац. ВПС. Упродовж кількох днів аеропорт евакуювали за місто. У результаті бомбардува­н­ня злітні смуги були дуже по­шкоджені, під час евакуації на них за­знали аварій кілька польс. літаків. Під час нім. окупації регулярні пасажир. авіасполуче­н­ня припинили. Проте німці почали бетонувати злітну смугу, адже до того це була звичайна ґрунтівка, укріплена щебенем і піском. Від серпня 1946 Львів. аеропорт став між­народним. Через нього пролягали авіалінії в Будапешт, Белґрад, Прагу, Варну, Варшаву, Братиславу, Дрезден. 1951 почалося створе­н­ня 47-го транс­порт. авіазагону, в якому екс­плуатувалися літаки типу ТС-62 (C-47), Лі-2 (DC-3). Це значно збільшило обʼєми авіаперевезень пасажирів, яких було від­правлено понад 29 тис. осіб. За пропозицією нач. Львів. аеропорту П. Бебешка окремі льотні під­роз­діли і аеропорти були реформовані в обʼ­єд­нані авіац. загони. 22 квітня 1955 від­булося урочисте від­кри­т­тя пасажир. аеровокзалу: тут водночас роз­містилися квитк. каси, дис­петчерська, пошта, телефон, теле­граф, готель на 14 місць, ресторан. Кожної неділі на літаку Іл-14 можна було пролетіти за спец. екс­курс. маршрутом Львів–Городок–Львів. Політ тривав бл. години і включав огляд. маршрут над Львовом. З цього періоду Львів. аеропорт набув його теперіш. рис, а від­правле­н­ня пасажирів сягнуло 60 тис. осіб щороку. Від 1959 починається нова ера у роз­витку цивіл. авіації — освоє­н­ня турбогвинт. і турборе­актив. авіалайнерів. Львів. авіапід­приємство одне з перших освоїло турбогвинт. літак Ан-10, а вже 1965 літаки Ан-24 та Як-40 до­зволили збільшити від­правле­н­ня у 5–6 разів. 1972 освоєно літаки Іл-18, аеро­дром почав при­ймати на обслуговува­н­ня літаки Ту-134, Ту-154, Ан-26. У 1985 львів. авіазагони отримали в екс­плуатацію більш економічні, принципово нові літаки Як-42. Цього року від­правлено бл. 1 млн пасажирів і понад 17 тис. т вантажів та пошти. На­прикінці 1980-х рр. від­крито між­нар. польоти у Варшаву, Прагу, Белґрад. Аеропорт пе­ре­йшов пів­тораміль­йон. рубіж від­правлень пасажирів. 1995 вперше освоєно великовантажну авіатехніку типу Іл-76, Ан-12. У 1999 аеровокзал капітально від­ре­ставровано. 27 липня 2002 під час святкува­н­ня 60-ї річниці 14 авіац. корпусу ВПС України на аеро­дромі сталася Скнилів. трагедія — аварія винищувача Су-27УБ, унаслідок паді­н­ня якого у натовп глядачів загинуло 78 осіб (серед них 28 дітей) і по­страждало бл. 250 людей (за кількістю загиб­лих є найбільшою ката­строфою в історії авіашоу). 12 квітня 2012 (до Чемпіонату Європи з футболу) введено в екс­плуатацію новий термінал у стилі хай-тек за проектом компанії «Тебодін Україна»; від­ремонтовано старий термінал; реконстру­йовано та продовжено злітно-посадк. смугу від 2510 до 3305 м (шир. 45 м), що до­зволило при­ймати літаки класу D (можливе здійсне­н­ня 20 вильотів на год.). 16 і 17 квітня 2013 аеропорт забезпечив приліт повітр. судна Bo­­eing 777, а 4 травня 2014 — Air­bus A-330 — найбільших літаків, які він при­ймав. Новий термінал «А» має пропускну здатність до 2000 пасажирів на год. Аеровокзал має заг. пл. 39 тис. м², містить 9 виходів на посадку, з них 4 телетрапи, 28 сті­йок реєстрації, 2 кіоски самореєстрації, 18 пунктів проходже­н­ня паспорт. контролю та 12 пунктів проходже­н­ня на авіац. без­пеку. На 1-му поверсі роз­міщуються зали очікува­н­ня та реєстрації пасажирів, обробле­н­ня багажу, а на 2-му й 3-му — митний, прикордон. контроль та контроль з авіац. без­пеки. Аеровокзал має 29 сті­йок реєстрації, 18 сті­йок паспорт. контролю, 9 пунктів контролю проходже­н­ня на авіац. без­пеку. Прилегла до нового аеровокзалу тер. містить 2 паркінги, які роз­рах. на 25 паркомісць для автобусів та 1,1 тис. паркомісць для автомобілів. У червні 2013 на форумі «Роз­виток аеропортів в СНД» аеропорт був удостоєний зва­н­ня «Кращий аеропорт СНД». Нині він успішно при­ймає літаки Embraer 170, Embraer 195, Boeing 737, Bo­eing 767, Airbus A-320 та ін. Старий термінал здатний пропускати 300 пасажирів на год. на приліт і 220 — на від­літ. У ньому діє VIP-зала. Маршрутна мережа аеропорту складається із 32-х напрямів (30 між­нар. та 2 внутр.). Осн. напрями від­правлень та викона­н­ня польотів: Київ, Єреван, Тбілісі, Варшава, Торонто, Нью-Йорк, Франкфурт-на-Майні. Пасажиропотік (у млн осіб щороку): 1985 — 0,92; 1990 — 1,52; 1995 — 0,07; 2002 — 0,11; 2006 — 0,28; 2010 — 0,48; 2013 — 0,70; 2014 — 0,65. Партнери: «Ав­стрійсь­кі авіалінії», «Дні­проавіа — українсь­кі авіалінії», «Турецькі авіалінії», «Атласджет Україна», «Азербай­джанські авіалінії», «ЛОТ Польсь­кі авіалінії», «Між­народні авіалінії України», «Люфтганза», «Пеґасус», «Роза вітрів», «ЮТейр-Україна», «Дарт — українські авіалінії».

С. Я. Янчак

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю