Львівська історична школа
ЛЬВІ́ВСЬКА ІСТОРИ́ЧНА ШКО́ЛА — умовна назва групи польських істориків. Представники Л. і. ш., зокрема К. Ліске, Т. Войцеховський, О.-М. Бальцер, Л. Фінкель, працювали в остан. чв. 19 — на поч. 20 ст. й гуртувалися навколо Товариства історичного у Львові та його часопису «Kwartalnik Historyczny». На відміну від істориків краків. і варшав. істор. шкіл, вони не мали чітко вираженої спіл. ідеол. платформи, уникали синтетич. концепцій про заг. хід істор. процесу, в дослідж. середньовіч. історії Польщі значну увагу приділяли застосуванню методів джерелозн. аналізу, розроблених нім. позитивіст. медієвістикою. Деякі праці А. Прохаски, Ф. Папе та ін. присвяч. окремим питанням історії українського народу, хоча усі вони написані переважно в дусі ідеалізації політики польс. шляхти.
Завантажити статтю
