Львівський завод телеграфної апаратури
ЛЬВІ́ВСЬКИЙ ЗАВО́Д ТЕЛЕГРА́ФНОЇ АПАРАТУ́РИ — підприємство з виробництва телефонної і телеграфної апаратури. Діяло 1946–2008. Назва змінювалася: організація п/с 246, від 1967 — ВО ім. 50-річчя Жовтня, від 1994 — ВАТ «Л. з. т. а.», 1996 підприємство приватизовано. Перша спроба закласти завод належить до 1939, коли із Саратова (РФ) до Львова скеровано спеціалістів та відправлено спец. обладнання. Після 2-ї світової війни подіб. чином направлено ешелони з обладнанням та спеціалістами із Калуги (РФ, усього 320 осіб). У жовтні 1946 завод випустив першу продукцію — трансляц. апарати. 1952 здано в експлуатацію будівлю першого корпусу — цех № 1. У 1946–56 вироб. площі заводу збільшилися у 137 разів. Займав цілий квартал між ниніш. вул. Смаль-Стоцького, Горської, Городоцькою і Героїв УПА. Осн. продукція: теле-, фототелеграфна та факсиміл. апаратура, системи передач типу ІКМ та таксофонна техніка, автомат. системи комунікації «Євроквант». Частка у заг.-укр. обсязі аналог. продукції становила бл. 33 %. Експорт: країни СНД та Бал- тії. 1958 фототелеграф. апарат «Нева» був представлений на Всесвіт. виставці у Брюсселі та нагородж. золотою медаллю. Тривалий час (1961–90) підприємство очолював лауреат Держ. премії СРСР у галузі н. і т. (1977) М. Вороненко, на цей період припав найбільший його розквіт. Л. з. т. а. був єдиним підприємством у СРСР, що виробляв продукцію спец. призначення для приймання, запису та відтворення звуку і зображення. 1983 на ВО працювало бл. 11 тис. працівників (у період розквіту — 16 тис.), тер. заводу займала 6,5 га. Окрім вироб. приміщень, функціонувала розгалужена інфраструктура (їдальні, душові, підшефні дитсадки, будинки відпочинку, профілакторій, спорткомплекс тощо), проводилося житл. будівництво. Від 1958 виходила г. «Заводська правда», від поч. 1970-х рр. діяв музей заводу, в якому представлено широкий асортимент таксофонів, програвачів платівок, стереоцентрів, стереонавушників, приймачів, очищувачів, зразків високотехнол. телеграф. апаратури тощо. У серед. 1990-х рр. через екон. кризу та втрату ринків збуту розпочався занепад підприємства. 2002 78 % акцій заводу придбало ЗАТ «Укрпромтелеком». 2008 виробництво припинено.
Фотоілюстрації
