Львівський маяк
«ЛЬВІ́ВСЬКИЙ МАЯ́К» — підприємство швейної промисловості. Засноване 1944 як Львівська швейна фабрика № 1, навколо якої обʼєднувалися інші швейні фабрики Львова (до початку 1960-х років кількість працівників зросла від 50-ти до 1662 осіб). Очолив підприємство Л. Шевченко. На фабриці застосовували підвісний транспортер, пневматичні та електричні преси, впроваджували чимало пристосувань малої механізації. Побудовано 4 житлові будинки, дитсадок, медпункт, їдальню. У червні 1962 на базі швейної фабрики № 1 створено ВО «Львівська швейна фірма “Маяк”», до складу якої увійшли 15 фабрик — підприємства Львова, Городоцького, Винниківської, Золочівської, Бродівської швейні фабрики, а також фабрики Рівненської та Волинської областей. Загальна кількість працівників — 10 тис. осіб. 1963 після реорганізації у складі фірми залишили тільки фабрики Львівської області (5000 працівників). У складі обʼєднання: головне підприємство, Львівська філія, Бродівська та Золочівська швейні фабрики. 1965 впроваджено бездефектний метод виготовлення продукції, від 1967 — уніфіковану технологію, клеєві методики кріплення деталей крою. 1982–84 реорганізовано всі технологічні потоки, впроваджено універсальне обладнання, змонтовано енергетичні системи подачі повітря та паропостачання. В основних цехах встановлено нове технологічне обладнання фірм «Текстіма», «Пфафф», «Дюркоп», «Мекка», «Штробель», «Рімольді», 1989–90 — комплект технологічного обладнання фірми «Джуккі», введено в експлуатацію системи автоматизованого проектування (САПР), змонтовано автоматизовану систему управління виробництвом (АСУВ). Від 1989 колектив співпрацює з іноземними фірмами. Від 1992 статус фабрики — орендне підприємство. Того ж року відокремлено Бродівську та Золочівську швейні фабрики. Від 1993 — ВАТ «Маяк». 1997 виокремилася Львівська швейна фабрика. Від 2011 — ТДВ із сучасною назвою. Спеціалізується на виготовленні верхнього одягу. У структурі — експериментальна та розкрійна дільниці, швейний цех, склади, технічна служба, медпункт. 2004–05 проведено капремонт швейного цеху з повною заміною обладнання та встановленням автоматизованого розкрійного комплексу «Gerber», 2006 — реконструкцію дільниці САПР. 2010–16 на підприємстві впроваджено та оновлено програмне забезпечення «Gerber», «Julivi», введено в дію технологічне устаткування фірм «Rotondi», «Zole», машину ручного стібка «Japsew», освоєно технологію пошиву виробів із трикотажного полотна. Основна продукція: швейні вироби жіночого та чоловічого асортименту. Обсяг виробництва (2016) — 62,0 тис. од., зокрема: виготовлення виробів з давальницької сировини — 61,7 тис. од. (з них на експорт — 53,2 тис. од.), на внутрішній ринок — 0,3 тис. од. Фірма співпрацює з іноземними компаніями «Mark Jacobs», «Lener Corde», «Horse Pilot», «De Fursac», «Sandro», «OUI». Побудовані гуртожиток для працівників, 2 житлові будинки. Кількість працівників (2017) — 175 осіб. Тривалий час підприємство очолювала Н. Борачек (1984–2010), від 2010 директор — В. Виговський.

