Львівський монастир бенедиктинок
Визначення і загальна характеристика
ЛЬВІ́ВСЬКИЙ МОНАСТИ́Р БЕНЕДИКТИ́НОК Розташ. на площі Вічева, № 1, є памʼяткою архітектури 17–18 ст. Засн. 1596, згідно з хронікою Б. Зиморовича — на місці, де була земел. ділянка з будинком шляхтича С. Сапоровського, який пожертвував її для організації жін. монастиря. Перші насельниці — 4 черниці-бенедиктинки із м. Сандомир (нині Свентокшис. воєводства, Польща). За спогадами М. Ґруневеґа, на поч. 17 ст. тут мешкало вже бл. 20-ти черниць. Монастир. костел під посвятою Всіх Святих звів будівничий П. Римлянин, 1598 його освятив львів. архієпископ Я.-Д. Соліковський. Монастир зайняв велику ділянку на зх. схилі Замкової гори, де у нижній частині розташовували споруди, а на крутому схилі — монастир. сад. Згодом у верх. частині монастир. ділянки розбито регуляр. парк. Істор. ядро монастиря складається з костелу, прилеглих до нього споруд і госп. будівель, розташ. по периметру 4-х подвірʼїв (парадного, госп., великого та малого дворів). Унаслідок низки перебудов, першу з яких виконано після пожежі 1623, монастир змінив свій початк. вигляд, зокрема 1627 за проектом Я. Покоровича костел набув сучас. вигляду (до нього прибудовано вежу-дзвіницю тощо). Наступ. великою реставрацією після пожежі 1748 керував М. Урбанік. Монастир. будинок прилягає до пд.-сх. частини костелу, житл. корпус. має виразні риси ренесанс. будівництва. Будівля мурована з каменю, двоярусна, у плані складної форми. Вхід до будинку виконаний у вигляді відкритої лоджії з 3-ма арками. Замк. камені арок слугують консолями для камʼяних скульптур у нішах. В інтерʼєрі збереглися 2 приміщення, внутр. вікна яких оздоблені характер. для ренесанс. патриціан. будинків міжвікон. розділ. різьбленими білокамʼяними колонами. Усі приміщення перекриті різними, переважно ренесанс. склепіннями. У багатьох кімнатах монастир. будинку збереглися різьблені замк. камені та консолі, ренесанс. портали, підпʼятники склепінь; склепіння одного залу декороване барок. ліпниною з монограмою Богородиці. Найдавніша частина Л. м. б. оточена цегляним муром, до якого прилягають зведені у різний час житл. будинки. Вхід на парадне монастир. подвірʼя від площі Вічева веде через вʼїзну барок. браму 18 ст., при якій розташ. колиш. двоярус. будинок капелана (зведений 1780, реконструйов. 1882). Із Зх., з боку вул. Чорноморська, монастир. подвірʼя оточені давніми монастир. (нині житл.) спорудами 18 ст., які замикають парадне і творять вузьке внутр. подвірʼя. Пн. будинок внутр. подвірʼя реконструйов. 1857, зх. — 1875, сх., що прилягає до пн. стіни костелу, перебуд. 1889 (за проектом Л. Бодашевського). На Пн. від костелу прилягає велике тильне подвірʼя (у свій час вимощене білокамʼяними плитами, фрагменти яких видно донині) з квітниками, з 3-х боків оточене цегляним муром (на подвірʼї збереглася стара криниця і житл. будинок). Сх. прясло муру, що відгороджує монастир. сад, має давню браму та бійниці. На Пн. від подвірʼя монастир. одноярусні госп. будівлі творять ще одне госп. подвірʼя. 1888 на ньому при зх. мурі Л. м. б. збуд. нові стайні й возівню за проектом В. Годовського. Входи на тильне та госп. подвірʼя ведуть через окремі брами від вул. Лева. Нині госп. подвірʼя займає шляхобуд. установа, велике тильне — різні користувачі, які без дозволу відповід. органів звели там декілька самобудів. На поч. 19 ст. бенедиктинки відкрили при Л. м. б. школу для дівчат. На замовлення монастиря 1839 проект нової споруди виконав В. Шмідт. Згідно з ним новий шкіл. будинок мав розташовуватися побл. пд. стіни гол. монастир. корпусу, однак із невідомих причин проект не реалізовано (двоярус. шкіл. корпус збуд. лише у 1930-і рр.). На Сх. від істор. ядра Л. м. б. на схилах Замк. гори існував великий монастир. сад. За кадастром 1849, його найвища частина мала характер регуляр. парку, схили були засаджені фрукт. деревами. 1879 у саду зведено оранжерею за проектом інж. В. Братнера. 1945 львів. бенедиктинки переселилися до м. Крешів (нині Дольношльон. воєводства, Польща). У рад. час у приміщенні монастиря була муз.-пед. школа № 2. У 2-й пол. 1950-х рр. на тер. колиш. монастир. парку побуд. приміщення серед. школи № 19, тоді ж розібрано частину монастир. муру. На поч. 1990-х рр. костел і пн. частину монастир. приміщень передано студиткам, які освятили костел Святої Покрови (див. Свято-Покровський монастир сестер студійського уставу УГКЦ). Від 2001 у приміщеннях пд. частини колиш. монастиря діє початк. школа св. Софії.
Літ.: Бойко О. Г., Слободян В. М. Монастир сестер бенедиктинок // Вісн. інституту «Укрзахідпроектреставрація». 2006. Вип. 16; Архітектура Львова. Час і стилі. ХІІІ–ХХІ ст. 2008 (обидві — Львів).
О. Г. Бойко, В. М. Слободян
Додаткові відомості
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
