Львівський монастир Сакре-Кер
Визначення і загальна характеристика
ЛЬВІ́ВСЬКИЙ МОНАСТИ́Р САКРЕ́-КЕР Розташ. на площі Св. Юра, № 1, є памʼяткою архітектури 19 ст. Черниці згромадження Сакре-Кер, які займалися поширенням культу Серця Ісуса та вихованням дівчат із замож. родин, зʼявилися у Львові 1841. За підтримки генерал-губернатора Галичини князя Ф. дʼЕсте та львів. катол. архієпископа Ф. Піштека їх запросив до міста єзуїт Ф. Рінн. Перші 4 черниці спочатку поселилися на вул. Св. Анни (нині М. Леонтовича) у садибі, яку доброчинці ордену купили в родини Потоцьких. 1843 Ф. дʼЕсте купив для них земел. ділянку з будинком на площі Св. Юра. Перед тим, як черниці переселися до нового житла, його спеціально переобладнали, зокрема у великому покої облаштували каплицю, а на прилеглій ділянці особистий садівник генерал-губернатора розбив сад. Монастир познач. на плані Львова 1844. Також придбано садибу на вул. Новий Світ, де облаштовано притулок, школу та каплицю. Монастир на площі Св. Юра початково складався з 2-поверх. будинку школи з каплицею Святого Серця Ісуса та 1-поверх. корпусу інтернату з монастир. келіями. 1864 освячено костел, збуд. за проектом В. Равського (старшого) у стилі історизму. Він мав вигляд неоготич. костелу зі шпильчастими вежами та стрілчастими вікнами. У планувально-простор. вирішенні костел був однонавовим, з витягнутим притвором і гранчастим вівтарем з двома прямокут. двоярус. захристіями по боках і закритим обходом. Орієнтація храму вівтарем на Зх. зумовлена особливостями земел. ділянки. Притвором костел прилягав до школи, з якою сполучався входом. Нартекс підкреслювали ризаліти, завершені трикут. причілками, пн. із яких увінчано фігурою архангела Михаїла. Гол. вхід акцентувала висока шпильчаста вежа та готич. перспектив. стрілчастий портал. В інтерʼєрі наву та вівтар перекривали нервюрні склепіння. 1893 у костелі встановлено новий вівтар за проектом Я.-Т. Кудельського (різьбярсько-столяр. роботи виконав Т. Сокульський, скульптури різьбив П.-В. Гарасимович). 1870 згідно з проектом В. Равського облаштовано вхід від сучас. вул. О. Карпінського, на партері у пд. крилі — капличку Матері Божої Дивовижної, обʼєднано два окремі корпуси школи й монастиря в одну споруду, пд. частину школи розбудовано симетрично до пн. крила (також підкреслена ризалітом). Унаслідок наступ. великих буд. робіт 1885–96 Л. м. С.-К. набув сучас. вигляду. 1885 І. Левинський розробив проект реконструкції 2-ярус. корпусу школи від площі Св. Юра, зведеного В. Равським, на 3-ярус. із високими сутеринами (у процесі будівництва проект змінено). За проектом 1896, корпус монастиря отримав характер. ордерний класицистич. вистрій. Схил рельєфу, на якому постав будинок, зумовив появу високих сутерен. Фасад вирізняється пишною архіт. пластикою та ритмом вікон, акцентов. 2-ма 5-осьовими ризалітами скраю. Нижній ярус — рустований, з півциркул. завершенням вікон, 2-й і 3-й — з прямокут. вікнами, декоров. пілястрами з півциркул. сандриками на 2-му ярусі та прямокут. обрамуваннями із замк. каменями на 3-му. Ризаліти на 2-му і 3-му ярусах членовані пілястрами з коринф. капітелями, що підтримують розвинений карниз на кронштейнах. Ризаліти акцентов. барок. 2-ярус. фронтонами, оздобленими волютами і стовпцями. Вхід влаштовано у лівому ризаліті чільного фасаду, що виходить на площу Св. Юра. Його фланкують тричвертеві колони тоскан. ордера. Змінився і проект корпусу, відмого як «Дім для сиріт» (від вул. О. Карпінського). За проектом І. Левинського 1888 він планувався 2-ярус., класицистич. вирішення, однак погоджено проект 1896, згідно з яким 2-ярус. корпус став 3-ярус., з аналог. архіт. вистроєм до головного. Зрізаний наріжник обʼєднаних корпусів 1900 з нагоди 100-річчя ордену сакрекерок прикрашено скульптурою Ісуса Христа, поміщеною у глибоку нішу, оздоблену рокайлями, над нею у барок. картуші розміщено Найсвятіше Серце Ісуса (автор скульптури — А. Попель). Весь декор зі скульптурою знищено у рад. часи. Арх. Ч. Мюллер 1925 виконав проект добудови великого одноярус. залу для зібрань, що прилягав до монастир. будинку від вул. Св. Терези (нині Митрополита Андрея) та вирізнявся видовженими півциркул. вікнами й рустов. стінами. Монастир. комплекс конвенту від площі Св. Юра, вул. О. Карпінського та Св. Терези був огороджений цегляним муром (відремонтований 1925–28). Арх. С. Рожицький 1938 запропонував проект з надбудови гол. приміщення конвенту і реконструкції актового залу, будівничий К. Турковський у тому ж році надбудував лише зал (подальші запланов. роботи перервала війна). Наприкінці 1939 рад. влада ліквідувала монастир і школу. Під час нім. окупації Львова 1941–44 у приміщеннях школи розташовувалися Вищі фахові курси, від 1944 — Львів. с.-г. інститут. У 1950-і рр. будинок разом із земел. ділянкою передано Львів. політех. інституту (нині «Львівська політехніка» Національний університет). 1968 тут побудовано студент. бібліотеку, у звʼязку з чим розібрано споруду актового залу; на поч. 1970-х рр. танк. тягачами зруйновано костел, на місці якого зведено інститут. харчоблок.
Літ.: M. Orłowicz. Ilustrowany przewodnik po Lwowie. Lwów; Warszawa, 1925; Надрага О. Серед Львівських парків. Л., 2004; К. Brzezina. Klasztor i zakład naukowo-wychowawczy ss. Najświętszego Serca Jezusa z kaplicą p. w. Najświętszych Serc Jezusa i Marii // Kościoły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. T. 12. Kraków, 2004.
О. Г. Бойко, В. М. Слободян
Додаткові відомості
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
