Львівський монастир францисканок

ЛЬВІ́ВСЬКИЙ МОНАСТИ́Р ФРАНЦИСКА́НОК Розташ. на вул. М. Лисенка, № 41/43, є пам’яткою архітектури кін. 19 ст. Збуд. у стилі історизму за проектом Ю. Захаревича. Буд-во монастиря, спроектов. як одне ціле з костелом Найсвятішого Серця Ісуса (костелом францисканок), відбувалося у декілька етапів: спочатку завершено зх. крило (1880 у ньому оселилися черниці), 1883 — сх. крило, у 1890-і рр. — пн. корпус. 1901 проведено водогін і каналізацію, 1919 — електр. освітлення. На поч. 20 ст. на подвір’ї Л. м. ф. зведено два одноповерх. будинки, у яких оселилися світські працівники монастиря. Один із будинків (на Зх. від монастир. корпусу) 1927 перебуд. на двоповерх. (виконував функції капеланії та дому для гостей). У грудні 1939 рад. влада конфіскувала більшість приміщень монастиря (для черниць залишено тільки декілька кімнат). Остаточно францисканки залишили Л. м. с. у травні 1946, його приміщення влада передала під відділ. 1-ї інфекц. лікарні. Монастир змуров. із червоної цегли з використанням кам’яних блоків і кам’яного облицювання. Зх. і сх. корпуси, фланковані наріж. ризалітами, витягнуті вздовж вул. М. Лисенка й утворюють із колиш. костелом францисканок єдине ціле. Сх. крило розбуд. углиб ділянки, до нього прилягає пн. корпус, у плані вони утворюють напівзамкнене подвір’я. У внутр. подвір’ї на кронштейні встановлено фігуру Богоматері з дитям Ісусом (нині пошкоджена). Дахи над корпусами монастиря двосхилі з люкарнами, над ризалітами від вул. М. Лисенка — намет. чотирисхилі. Усі вікна та зовн. двері монастир. будівлі мають напівциркул. завершення. Від вул. М. Лисенка тер. монастиря відокремлює мур, оздоблений кам’яним рустом, у верх. частині якого встановлено ажурне залізне огородження. Також у мурі облаштована хвіртка з кованими ґратами, від якої вгору підіймаються два крила сходів, побл. його пд.-зх. краю є брама у вигляді масив. арки зі східчастим дашком. Нині у приміщеннях колиш. монастиря діє Львівська православна богословська академія та чол. монастир св. Івана Золотоустого УПЦ КП. Колиш. костел висвяч. як церкву св. Івана Золотоустого.

Літ.: Вуйцик В. С., Липка Р. М. Зустріч зі Львовом. Л., 1987; Kościoły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. Kraków, 2004; Архітектура Львова: Час і стилі. XIII–XXI ст. Л., 2008.

А. М. Козицький