Львівський мотозавод
Визначення і загальна характеристика
ЛЬВІ́ВСЬКИЙ МОТОЗАВО́Д — спеціалізоване машинобудівне підприємство, що випускало мопеди, дорослі, підліткові та дитячі велосипеди. Діяло 1916–98. Засн. як завод «Метал», що виробляв пилорами, дрібні металовироби (гайки, болти), труби, підкови та ін. товари місц. попиту. У 1930-х рр. розпочав також випуск возів (1939 — по 12 од. щодня). Вози і металовироби залишалися осн. продукцією підприємства до 1951, коли завод освоїв виробництво віялок і транспортерів, а 1958 — автолавок і причепів. 1960 підприємство перепрофільовано на випуск велосипедів та легкої мототехніки і перейм. на Львів. завод мотовелосипедів. У його цехах на базі устаткування, переданого з Харків. велосипед. заводу, випускалися мотовелосипеди В-902 з допоміж. двотакт. двигуном Д-4 (45 см3, 1 к. с.). 1961–62 КБ заводу сконструювало мотовелосипед МВ-042 «Львівʼянка», серій. випуск якого почався 1963. Це була принципово нова модель, котра мала назву мотовелосипеда, але фактично вже була мопедом — спец. несуча рама з штампов. профілів, глибокі крила, телескопічна передня вилка і маятник. задня підвіска. 1968 підприємство перейм. на Л. м., розроблено перший мопед — МВ-043, що відрізнявся двигуном Ш-51К (49,8 см3, 2 к. с.) у блоці з двоступінчастою коробкою передач з ручним перемиканням. Його виробляв шяуляй. завод «Вайрас» (Литва). Л. м. випускав такі широко відомі в СРСР мопеди, як «Верховина» і «Карпати». Їхня підготовка до серій. виробництва почалася у 2-й пол. 1960-х рр. Тоді сформовано дизайн з округлою зовнішністю нового мопеда МП-054 «Верховина», який з невеликими змінами зберігся до кін. виробництва. Гол. концепція машини не змінилася: телескопічна передня вилка, маятник. задня підвіска, 50-куб. двотакт. двошвидкіс. двигун з допоміж. педал. приводом. 1970 розпочато серій. випуск «Верховини-3», потім її змінила дещо удосконалена «Верховина-4», а пізніше — «Верховина-5». 1978 завод виготовив 2-мільйон. мопед, а на поч. 1980-х рр. випуск досяг свого максимуму — до 300 тис. машин щороку. При цьому якість погіршувалася, а модел. ряд майже не оновлювався. Крім того, двигуни заводу «Вайрас» відрізнялися дуже низькою якістю. Через це попит на вироблені у Львові та Ризі мопеди різко впав, і на обох заводах вибухнула криза перевиробництва. 1981 розпочато випуск «Верховини-7», оснащеної двигуном Ш-62 без допоміж. педал. приводу, через рік — нового мопеда «Карпати» з двигуном В50М, а 1986 — «Карпати-2», який і залишався гол. продукцією підприємства аж до його закриття. 1988 Л. м. випустив 123 тис., наступ. року їх кількість зросла до 139 тис., а 1990 знову знизилася до 133 тис. мопедів. За 1-е півріччя 1991 завод виготовив 63 тис. мопедів, надалі обсяги його виробництва лише знижувалися. Від 1994 — ВАТ «Л. м.». У 1990-і рр. завод складався з 6-ти дочір. підприємств, які організов. за окремими напрямами госп. діяльності і випускали товари нар. вжитку непродовол. групи. За останні роки існування освоєно і випущено нову екіпажну частину мопеда «Львів», велосипеди двох видів для дорослих і дітей, комплектув. вузли до мопедів і велосипедів. На заводі впроваджено технологію виготовлення тонкостін. метал. труб та прогресивне фарбування порошк. емалями на базі імпорт. устаткування. Окрім випуску мотовелотехніки, організовано виробництво с.-г. техніки для господарів-власників, інструменту для потреб АПК, широкого асортименту продукції харч. переробки, шкіл. обладнання для навч. закладів тощо. Знач. внесок у розвиток підприємства зробили М. Слєпов, який перший почав комплексну механізацію виробництва, Л. Квітченко, при якому розпочався розвиток мопед. виробництва, І. Генуков, Р. Завербний, В. Овчарук, які продовжили подальший розвиток мототехніки і розширили гаму підлітк. і дит. велосипедів, Є. Палига, під керівництвом якого проведено тех. переоснащення виробництва, освоєно нові види мотовелопродукції. Л. м. був єдиним підприємством в Україні, що серійно випускало мотовелопродукцію, яка була широко відома в СРСР й експортувалася у країни Сх. Європи, на Кубу, в Пд. Америку.
О. М. Шаповалов
Додаткові відомості
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
