Львівський національний академічний театр опери та балету

ЛЬВІ́ВСЬКИЙ НАЦІОНА́ЛЬНИЙ АКАДЕМІ́ЧНИЙ ТЕА́ТР О́ПЕРИ ТА БАЛЕ́ТУ ім. С. Крушельницької Засн. 1900 як Міський театр у будівлі, зведеній за проектом арх. З. Ґорґолевського у стилі італ., або віден., псевдоренесансу. 1930–39 — Великий театр, 1939–41, 1944–50 — Львів. держ. театр опери та балету. 1941–44 діяв як Львів. опер. театр (кер. В. Блавацький), 1950–56 — академіч., 1956–2000 — ім. І. Франка, від 2000 — ім. С. Крушельницької, від 2005 — національний. Відкрився оперою «Янек» В. Желенського за участі Я. Королевич-Вайдової та О. Мишуги. У перші роки діяльності робив акценти на польс. мистецтво. 1921 дир. Л. Чарновський створив балетну трупу, яка поставила «Лебедине озеро» П. Чайковського. У репертуарі 1900–39 були опери Дж. Верді, Дж. Пуччіні, Ґ. Доніцетті, П. Масканьї, Р. Леонкавалло, Ж. Бізе, Л. Яначека та ін. 1939 репертуар доповнили творами укр. композиторів. Також популяризували твори композиторів країн колиш. СРСР, зокрема балети «Три му­шкетери» В. Баснера, «Тіль Улен­шпігель» Є. Глєбова (вперше в Україні), «Спартак» А. Хачатуряна. Вперше в Україні здійснено постановки опер — «Джоконда» А. Понкієллі, «Тангейзер» Р. Ваґнера, «Страшний двір» С. Монюшка, «Отелло» Дж. Верді; балетів — «Створення світу» А. Петрова, «Медея» Р. Габічвадзе. Втілено оригін. ред. — опери «Золотий обруч» Б. Лятошинського, балету «Мідний вершник» Р. Ґлієра; поставлено нові балетні вистави за творами рос. і зх. класики — «Франческа да Ріміні» на музику П. Чайковського, «Пори року» на музику А. Вівальді, «Великий вальс» на музику Й. Штраусса, «Пер Ґюнт» на музику Е. Ґріґа. Серед вистав: опери — «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, «Наталка Полтавка» (обидві — 1941), «Ноктюрн» (1944), «Утоплена» (1949), «Майська ніч» (1961), «Різдвяна ніч» (1990), «Тарас Буль­ба» (1993) М. Лисенка, «Наймичка» М. Вериківського (1945), «Богдан Хмельницький» (1951), «В степах України» (1954) О. Санд­лера, «Катерина» М. Аркаса, «На­­зустріч сонцю» А. Кос-Анатольсь­кого (обидві — 1957), «Лісова пісня» (1960), «У неділю рано» (1966) В. Кирейка, «Назар Стодоля» К. Данькевича (1961), «Відроджений травень» (1973), «Незабутнє» (1980) В. Губаренка, «Ріхард Зорґе» Ю. Мейтуса (1976), «Мати» В. Загорцева (1985), «Мойсей» М. Скорика (2001), «Золотий Пінгвін» А. Сіренко (2002), «Бал-маскарад» Дж. Верді (2005), «Орфей та Евридика» К. Ґлюка (2009), «Любовний напій» Ґ. Доніцетті (2011), «Чарівна флейта» В.-А. Моцарта (2013); балети — «Лілея» К. Дань­кевича (1941, поставлено 1946), «Хустка Довбуша» (1951), «Ори­ся» (1964) А. Кос-Анатольського, «Відьма» Л. Дичко, «Каменярі» (обидва — 1967), «Повернення Баттерфляй» (2006) М. Скорика, «Лускунчик» П. Чайковського (1986), «Баядерка» (1997), «Дон Кіхот» (2008) Л. Мінкуса, «Кармен-сюїта» Ж. Бізе–Р. Щедріна (2002), «Есмеральда» Ч. Пуньї (2003), «Ромео і Джульєтта» С. Про­коф’єва (2004), «Корсар» А. Адана (2012), «Білосніжка та семеро гномів» Б. Павловського (2013); оперети — «Летюча миша» (1994), «Циганський барон» (2013) Й. Штраусса, «Весела вдова» Ф. Леґара (2007); сцен. кантата «Карміна Бурана» К. Орфа (2009); муз. казка «Попелюшка» А. Спадавеккіа (2016). На запрошення на сцені театру виступали відомі укр. і зарубіж. арт. А. Бандровський, М. Баттістіні, Д. Беллінчіоні, К. Венс, З. Гайдай, Б. Гмиря, Є. Гушалевич, Г. Збоїнська-Рушковська, І. Козловський, Я. Королевич-Вайдова, С. Крушельницька, М. Литвиненко-Вольгемут, І. Ма­ланюк, М. Менцинський, І. Паторжинський, О. Руснак, М. Сокіл. У різні роки працювали: співаки — Т. Братківська, О. Врабель, В. Герасименко, Т. Дідик, С. До­бронравова, В. Ігнатенко, П. Кар­малюк, П. Криницька, Г. Кузовков, І. Кушплер, В. Лужецький, Т. Поліщук, Н. Свобода, Н. Тичинська, В. Чайка, О. Чепурний; арт. балету — І. Гордійчук, К. Гор­дійчук, Г. Ісупов, В. Ільїнська, Ю. Карлін, Є. Костильова, І. Кра­сногорова, П. Малхасянц, Н. Сло­бодян, Е. Старикова; балетмей­стери — Є. Вігільов, В. Вронський, К. Голейзовський, М. Заславський, К. Муллер, М. Трегубов, Т. Фесенко, М. Цейтлін; реж. — С. Архипчук, О. Здиховський, Є. Кушаков, М. Лукавецький, В. Манзій, О. Ріпко, М. Стефанович, Б. Тягно; диригенти — С. Арбіт, Я. Барнич, Л. Брагінський, Я. Вощак, М. Колесса, І. Лацанич, Ю. Луців, М. Покровський, Л. Туркевич, І. Юзюк; художники — П. Злочевський, В. Ла­совський, Є. Лисик, Е. Ляхович, Ф. Нірод, М. Радиш, О. Сальман. Нині працюють: співаки — Н. Величко, Н. Дацько, Л. Качала, А. Липник, О. Лихач, С. Мамчур, С. П’ятничко, Н. Романюк, Л. Савчук, О. Сидір, Р. Трохимчук; арт. балету — Є. Коршунова, А. Михаліха, О. Потьомкін, Є. Свєтліца, Х. Трач; реж. — Р. Валь­ко; диригенти — З. Бервецький, І. Стасишин, М. Юсипович. У різ­ні роки керівництво здійснювали: дир. — Л. Геллер, В. Гожиця, Т. Павліковський (1-й дир. і худож. кер.), А. Шіллер; худож. кер. — А. Дідур; реж. — Л. Сольський. Нині ген. дир. — Т. Едер (від 1998); худож. кер — В. Вовкун (від 2014); гол. реж. — Г. Воловецька (від 2005); гол. художник — Т. Риндзак (від 1990); гол. хормейстер — В. Коваль (від 2004); худож. кер. балету — І. Храмов (від 2002); гол. диригент — М. Дутчак (від 2001). Проводять Міжнародні фестиваль опер. мистецтва (від 1988) та конкурс опер. співаків (від 1991) ім. С. Крушельницької. У 2002 в дзеркал. залі встановлено пам’ятник С. Крушель­ницькій (скульптор Я. Скакун), згодом — погруддя О. Мишуги, М. Менцинського, художника Є. Лисика, диригента Я. Вощака. У театрі здійснено першопрочитання низки творів сучас. укр. композиторів; іноз. опери виконують мовою оригіналу. Ко­лектив брав участь у багатьох міжнар. муз. фестивалях. Гастролі у Польщі, Чехії, Нідерландах, Італії, Іспанії, Франції, Німеччині, Бельгії, Лівані, Катарі.

Рекомендована література

1. Терещенко А. Львівський державний академічний театр опери та балету ім. І. Франка. К., 1989;
   Google Scholar Internet
2. Кияновська Л. Зоряний час театру (про нові вистави Львівського оперного театру) // Музика. 2000. № 6;
   Google Scholar Internet
3. Швець Н. Львівські пре­м’єри українських опер 1980-х років // Мист. обрії’2004: Альм. К., 2004. Вип. 6.
   Google Scholar Internet

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю