Львов Георгій Степанович
ЛЬВОВ Георгій Степанович (19. 11. 1941, м. Брянка Ворошиловградської, нині Луганської обл.) — живописець, художник-монументаліст. Чоловік З. Девʼятак, батько У. Львової. Член НСХУ (1977). Закінчив Московський текстильний інститут (1967; викл. Г. Горіна, В. Почиталов). Відтоді працював у Києві: художник-модельєр Республіканського будинку моделей одягу; 1972–2001 — монументаліст комбінату монументально-декоративного мистецтва. Учасник художніх виставок від 1971. Персональна — у Києві (2012). У творчості еволюціонував від соцреалізму до символізму. Деякі роботи зберігаються у Челябінській картинній галереї (РФ).
Додаткові відомості
- Основні твори
- Живопис — «Весна», «Поверхи Києва», «Зима на Русанівці» (усі — 1973), «Над Дніпром» (1977), «Польові випробування» (1980), «Ворота Севастополя» (1981), «Брама гніву» (2011), «Отче наш…» (2012); монументальні розписи — «Військово-спортивне виховання молоді» (Респ. будинок ДТСААФ у Києві, 1978–79), «Паризька комуна» (школа № 109 у Києві; 1981–82; оновлено 2014), «Історія Житомирщини» (пошт. відділ. № 25 у Житомирі, 1986), «Історія України» (пошт. відділ. у Москві, 1988); ескіз розпису «Козацька слава» (1977); графічний проект Державного прапора України (2007).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Людина 