Львов Сергій Сергійович
ЛЬВОВ Сергій Сергійович (18. 08. 1930, с. Леніно-Дачне Моск. обл. — 11. 08. 1993, Тернопіль) — живописець. 1949 репрес., покарання відбував до 1956 у Сх. Сибіру і Казахстані. Відтоді — у Тернополі. Закін. Одес. пед. інститут (1971; викл. В. Єфименко, І. Логвин). Основні галузі — станк. (пейзаж, натюрморт) і монум. (темпер. розпис) живопис. Учасник худож. виставок від 1957. Персон. — у Тернополі (1985–87, 1990, 2000 — посмертна).
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Річка Пахра» (1970), «Рани землі» (1972), «О. Пушкін у Михайловському» (1975), «Останній промінь» (1978), «Шевченкові стежки. Седнів», «Останній сніг» (обидва — 1987); монум. розписи — «Тернопіль» (1986, домобуд. комбінат), «450 років Тернополю» (1988; обидва — Тернопіль).
Рекомендована література
- Крат М. Малював Україну // Артанія. 1995. Кн. 1;
- Ліберний О. Живописець Сергій Львов — нащадок Ярослава Мудрого: [вшанування 80-річчя відомого укр. живописця] // Свобода. 2010, 3 верес.