ЛЬЄЖ (франц. Liège, вал­лон. Lîdje, гол­ланд. Luik, нім. Luttich, фламанд. Luik) — адміністративний центр одно­ймен­ної провінції Вал­лонського регіону в Бельгії. Знаходиться побл. зли­т­тя рік Маас і Урт. Знач. транс­порт. вузол. Л. звʼязаний ка­налом Альберта з м. Антверпен. Площа 56,63 км2. Насел. 195 тис. осіб (з агломерацією — 600 тис.). Археол. роз­копки, проведені побл. сучас. міста, свідчать про існува­н­ня на цих теренах поселень ще 800 тис. р. тому. Л. виник з єпис­коп. резиденції бл. 720 у період роз­паду Рим. імперії. Нині один із гол. центрів важкої промисловості Бельгії. Роз­винені чорна та кольор. металургії, машинобудува­н­ня, металооб­робле­н­ня, вуглевидобува­н­ня (у минулому ві­ді­гравало гол. роль в економіці міста), хім., гумова та швейна промисловості, виробництво скла й кришталю. Є також важливим істор., політ., культур., наук., духов. і освіт. центром Вал­лон. регіону. Функціонують Льєж. університет, АМ (обидва — від 1817), Археол. (у будинку Курціуса, 1600–10), Вал­лон. мистецтва та Красних мистецтв (фламанд., бельг., франц. і гол­ланд. шкіл) музеї, Льєж. консерваторія, Льєж. опер. театр і Льєж. філармоніч. оркестр. Памʼятки архітектури: Палац князів-єпис­копів (закладено у 10 ст.; кілька разів пере­будовувався), собор св. Павла (10–15 ст.), церкви св. Варфоломія (11–12 ст.), св. Якова (11–16 ст.) і св. Христа (13–14 ст.), мʼясні ряди (1545), ратуша (1714–18). Від 20 ст. роз­вивається нове місто у пд.-зх. напрямку. Серед ви­знач. сучас. споруд — житл. комплекс Плен-де-Маньовр (1956, арх. Ш. Карльє), Університет з лікарнян. комплексом (1970, арх. С.-Л. Стребель і Ш. Ванденґоф). У Л., окрім ба­гатьох ін. національностей, ме­шкають й українці. До 1-ї світової війни тут пере­бувала не­значна кількість українців (робітники й студенти), котрі організували першу укр. громад. організацію — Руську без­сторон­ню громаду. 1929 створ. Нац. союз укр. студентів, який згодом пере­несено у м. Левен. У місті діє парафія УГКЦ. У перед­місті Л. — м-ку Ро­курі — для дітей від­крито укр. су­ботню «Рідну школа», а для доро­слих збудовано укр. Нар. дім.