Льоллінґіт

ЛЬОЛЛІНҐІ́Т – мінерал, арсенід заліза острівної будови. Назва походить від м. Льоллінґ у Австрії, де вперше знайдено. Л. виділив 1845 австр. геолог В.-К. Гейдінґер. Формула: Fe[As₂]. Містить (у %): Fe — 27,18; As — 72,82. Домішки: S, Sb, Co, Ni. Розрізняють Л.: кобальтистий (до 6 % Co), сірчистий (до 6,73 % S), стибіїстий (до 5,61 % Sb). Має ромбічну сингонію; форми виділення: призматичні кристали, суціл. маси, кристалічні агрегати. Густина 7,45; твердість 5,0–6,0. Колір сріблясто-сірий до сіро-сталевого; блиск металічний; риска сіро-чорна; непрозорий. Крихкий; злам нерівний; добрий електропровідник. Зустрічається у гідротермал. і контактово-месамотич. родовищах; асоціює з сидеритом, бісмутитом, нікеліном і баритом у жилах із кварцом. Є джерелом арсену. Знайдено також у Німеччині, Норвегії та США. В Україні виявлено у Закарпатті, Побужжі, на УЩ.

В. С. Білецький, В. І. Павлишин