ЛЬОЛЛІНҐІ́Т — мінерал, арсенід заліза острівної будови. Назва походить від м. Льол­лінґ у Австрії, де вперше зна­йдено. Л. виділив 1845 австр. геолог В.-К. Гейдінґер. Формула: Fe[As2]. Містить (у %): Fe — 27,18; As — 72,82. Домішки: S, Sb, Co, Ni. Роз­різняють Л.: кобальтистий (до 6 % Co), сірчистий (до 6,73 % S), стибі­їстий (до 5,61 % Sb). Має ромбічну сингонію; фор­ми виділе­н­ня: призматичні кри­стали, суціл. маси, кри­сталіч­ні агрегати. Густина 7,45; твердість 5,0–6,0. Колір срібляс­то-сірий до сіро-сталевого; блиск металічний; риска сіро-чорна; не­про­зорий. Крихкий; злам нерівний; добрий електро­провід­ник. Зу­стрічається у гідротермал. і контактово-месамотич. родовищах; асоціює з сидеритом, бісмутитом, нікеліном і баритом у жилах із кварцом. Є джерелом арсену. Зна­йдено також у Німеч­чині, Норвегії та США. В Україні виявлено у Закарпат­ті, Побуж­жі, на УЩ.