Лю Дун
ЛЮ ДУН (1942, м. Ухань, провінція Хубей, Китай) — китайська лінгвістка. Закін. факультет іноз. мов Ухан. університету (1965), де й залишилася працювати: доцент і заступник голови Центру українознавства при Інституті іноз. мов. Одна із небагатьох фахівців з укр. питань у Китаї, вивчала укр. мову та літературу в Канаді (1988–90). Авторка монографії «Українсько-китайські наукові, освітні й культурні зв’язки» (1993), а також навч. матеріалів «Базовий курс української мови» (1995; обидві — Ухань) і «Китайсько-українського розмовника» (провінція Шаньсі, 1994), які вважаються найранішими в Китаї підручниками з української мови. 1987 у № 2 ж. «Сулянь веньсюе» («Радянська література») вміщено її ст. «Сяйво української літератури». 1993 брала участь у Міжнар. наук. конф. «Україна — Китай: шляхи до співробітництва» (Київ), на якій виступила з промовою.