Любавін Василь Олександрович

ЛЮБА́ВІН Василь Олександрович (04. 03. 1912, с. Велике Нагаткіно, нині Ульянов. обл., РФ — 22. 02. 1975, Чернігів) — військовик. Герой Радянського Союзу (1944). Учасник 2-ї світової вій­ни. Держ. і бо­йові нагороди СРСР та ін. країн. В армії від 1934. Закін. курси молодших лейтенантів (1939), «По­стріл» (1942), при­скор. курс Військ. академії ім. М. Фрунзе (1945). На фронті від липня 1942. Від­значився 24 грудня 1943 як командир стрілец. баталь­йону 197-го стрі­лец. полку під час форсува­н­ня р. Тетерів побл. с. Леніне (нині Ставки) Радомишл. р-ну Житомир. обл. Після вій­ни продовжу­вав службу в армії на команд. та штаб. посадах у ЗС. Від 1959 — під­полковник запасу. Мешкав і працював у Чернігові.