Любавський Матвій Кузьмович
ЛЮБА́ВСЬКИЙ Матвій Кузьмович (Любавский Матвей Кузьмич; 01(13). 08. 1860, с. Великі Можари Рязан. губ., Росія — 22. 11. 1936, м. Уфа, Башкортостан, РФ) — російський історик. Доктор історії (1901), академік АН СРСР (1929). Закін. Рязан. духовну семінарію (1878) та Моск. університет (1882), де й працював (з перервою): від 1902 — ординар., від 1919 — засл. ординар., від 1922 — позаштат. проф., водночас 1902–04 і 1906–08 — секр., 1908–11 — декан істор.-філол. ф-ту, 1911–17 — ректор; 1918–19 — 1-й декан істор.-філол. факультету й завідувач кафедри заг. і рос. історії Катеринослав. університету (нині Дніпро). Також від 1918 — на керів. посадах у архів. установах, зокрема 1920–29 — директор Моск. відділ. юрид. секції Єдиного держ. архів. фонду РСФРР. 9 серпня 1930 заарешт., позбавлений академ. звання і засудж. до 5-ти р. заслання. Покарання відбував в Уфі, де 1931–36 був співроб. Башкир. НДІ нац. культури. 1967 реабіліт. і поновлений у списках академік АН СРСР. Досліджував історію, економіку, право Литовсько-Руської держави, яку вважав спадкоємницею Київ. Русі. Наукові праці присвяч. історії, істор. географії, історіографії Росії та Литви від найдавніших часів до кін. 16 ст.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Областное деление и местное управление Литовско-Русского государства ко времени издания первого Литовского статута: Истор. очерки. Москва, 1893; Начальная история малорусского казачества // Журн. Мин-ва нар. просвещения. 1895. № 7; Очерк истории Литовско-Русского государства до Люблинской унии включительно. Москва, 1910; 1915; С.-Петербург, 2004; Лекции по древней русской истории до конца XVI века. Москва, 1915; 1918; С.-Петербург, 2000; История западных славян (прибалтийских, чехов и поляков). Москва, 1917; 1918; 2004; Обзор истории русской колонизации с древнейших времен и до ХХ в. Москва, 1996.
Рекомендована література
- Академик М. К. Любавский и Московский университет. Москва, 2005.
Завантажити статтю
Людина .jpg)
