Любарський Григорій Якович
ЛЮБА́РСЬКИЙ Григорій Якович (11. 03. 1919, м. Кременчук, нині Полтав. обл.) — фізик. Батько М. Любарського. Доктор фізико-математичних наук (1964), професор (1967). Закін. Харків. університет (1941). Працював 1942–45 у Куйбишев. авіац. інституті (нині м. Самара, РФ); 1945–46 — у Барнаул. пед. інституті (РФ); 1946–93 — у Харків. фіз.-тех. інституті АНУ: 1968–79 — засн. і зав., 1979–93 — старший науковий співробітник відділу приклад. математики; від 1946 за сумісн. — у Харків. університеті, був професор кафедри теор. і матем. фізики, очолював каф. вищої математики. Наукові дослідження у галузі приклад. математики та теор. фізики. Встановив неможливість одночас. радіал. і фазового фокусування заряджених частинок у ліній. прискорювачі зі сторчовою хвилею в наближенні слабкого прискорюючого поля; виявив щілинні хвилі в періодич. хвилеводах з аномально великою довжиною хвилі (співавт.); явище еволюц. нестійкості удар. хвиль (співавт.); розробив метод побудови сукупності усіх незвід. зображень Федорів. груп; розрахував вирішення неліній. рівнянь типу згладженої удар. хвилі; дослідив аналіт. властивості мультиплікаторів систем диференціал. рівнянь з періодич. коефіцієнтами.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Теория групп и ее применение в физике. Москва, 1958; Теория полос пропускания периодических волноводов // Приклад. математика и физика. 1961. Т. 25; О решениях типа «сглаженной ударной волны» // УМН. 1962. Т. 17, вып. 1; Теория групп и физика. Москва, 1986; Canchy Problem for a Class of Integrodifferential Equations on the Semiaxis with a difference Kernel // Overseas Complex Variables Publishers Association. 1995. Т. 27.
Завантажити статтю
Людина 
