Любешівський район

Визначення і загальна характеристика

ЛЮБЕШІ́ВСЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у пів­нічно-східній частині Волинської області. Межує на Зх. з Ратнів., на Пд. Зх. і Пд. — з Камінь-Кашир., на Пд. — з Маневиц. р-нами Волин. обл., на Пд. Сх. — з Володимирец., на Сх. — з Зарічнен. р-нами Рівнен. обл., на Пн. — з Брест. обл. Білорусі (довж. укр.-білорус. кордону 63 км). Утвор. 1940. Від червня 1941 до березня 1944 — під нім.-фашист. оку- 630973.pngпацією. У повоєн­ні роки в околицях вели боротьбу загони ОУН–УПА. 1962 р-н ліквід. (був при­єд­наний до Камінь-Кашир. р-ну), 1965 від­новлений. Площа 1,5 тис. км². За пере­писом насел. 2001, у Л. р. проживали 36 829 осіб (складає 99,6 % до 1989); станом на 2015 — 36 147, на 2016 — 36 009 осіб; пере­важно українці; є також росіяни та білоруси. У складі Л. р. — смт Любешів і 46 сільс. насел. пунктів. Лежить у межах Поліської низовини. Поверх­ня — низовин­на плоска алювіал. рівнина. Виявлено по­клади торфу (10 млн м²), білої (500 тис. м²) та сірої (1 млн м²) глин, піску (понад 5 млн м²). Протікають р. Припʼять (бас. Дні­пра) з притоками Коростинька, Турія, Стохід і Цир. Є 13 озер пл. водного дзеркала 1,3 тис. га; найбільші: Біле, Любʼязь, Рогізне, Скорень, Шині. Ґрунти пере­важно дерново-підзолисті, дернові та болотні. 33 % тер. за­ймають ліси (зростають сосна, дуб, береза, вільха), 20 % — болота. Низку лісництв у Л. р. обʼ­єд­нують Любешів. лісомислив. госп-во (51,3 % ліс. фонду р-ну, або 29,7 тис га) та Любешів. між­госп. спеціаліз. лісогосп. під­приємство (22,7 тис. га). Працює кілька деревооб­роб. під­приємств. Обʼєкти природно-заповід. фонду місц. значе­н­ня: заказники Березичівський (6,3 га, с. Березичі, 1982), Бірківський (850 га, с. Бірки), Припʼятський-1 (340 га), -2 (220 га; обидва — с. Любешівська Воля), -3 (320 га, с. Деревок; усі — 1985), Велико­глушанський (360 га, с. Велика Глуша), Ветлівський (600 га, с. Ветли), Гірківський (400 га, с. Гірки), Седлищенський (350 га, с. Седлище), Цирський (210 га, с. Цир; усі — 1979), Рогізненський (610,2, с. Ветли, 1998), Ямно (218,3 га, Велико­глушан. лісництво; усі — гідрол.), Білоозерський (276,5 га, Білоозер. лісництво), Дольський (73,6 га, Дольс. лісництво), Пнівенський (10,3 га, Деревків. лісництво), Рись (65,7 га, Залізниц. лісництво; усі — ліс.; усі — 2003), Новочервищанський (153,5 га, Новочервищан. лісництво, 1993, орнітол.), Тоболівський (108 га, Тоболів. лісництво, 1991, заг.-зоол.); памʼятки природи Вʼязі­­венська (0,1 га), Сосна Веймутова (0,5 га; обидві — Любешів. лісництво, 1998), Група дубів-1 (0,2 га), -2 (0,3 га), Ділянка лісу-1 (5,8 га), -2 (1,7 га; усі — Білоозер. лісництво, 1972; усі — ботан.), Листяний ліс (0,7 га, Любешів. лісництво, 1975, зоол.). 2007 на їхній базі створ. Нац. природ. парк «Припʼять–Стохід» (від 1995 існував як регіон. ландшафт. парк; 39 315,5 га). Пл. с.-г. угідь 48,1 тис. га, з них орних земель — 22,7 тис. га. С. госп-во спеціалізується на тварин­ництві мʼясо-молоч. напряму. Роз­винуті скотарство, свинарство. Вирощують жито, овес, пшеницю, ячмінь, бобові, ріпак, картоплю. Місц. жит. у знач. кількостях збирають у лісах гриби та ягоди. Працюють 12 с.-г. вироб. ко­оперативів, 1 приватне с.-г. під­приємство, 5 фермер. госп-в. У Л. р. — 36 заг.-осв. шкіл, Любешів. навч.-вихов. комплекс, 25 до­шкіл. навч. закладів, Любешів. тех. коледж Луцького тех. університету; рай. і 11 сільс. Будинків культури, 16 клубів, рай. б-ки для дорослих і дітей, 29 сільс. б-к, Мемор. комплекс «Партизанська Слава» у с. Лобна; центр. рай. лікарня та поліклініка, 6 лікув. амбулаторій, 39 фельдшер.-акушер. пунктів. Виходить рай. г. «Нове життя». Знач. популярності набули нар. колективи — театр нар. побуту «Орґінії» Прохід. клубу та чол. вокал. тріо «Соколи» Мало­глушан. Будинку культури. Памʼятки архітектури: нац. значе­н­ня — Іосафів. церква у с. Бірки (1769), Успен. церква у с. Велика Глуша (1779); місц. значе­н­ня — Покров. церква у с. Залізниця (1745), Христововоздвижен. церква у с. Бихів (1757), Почаєво-Богородиц. церква у с. Залаз­зя (1773), церква Різдва Богородиці у с. Мала Глуша (1811). Збереглася дере­вʼяна Свято-Микол. церква у с. Бучин (1915–26). Заг.-держ. значе­н­ня мають поселе­н­ня ка­­мʼяного віку в с. Любʼязь та городище періоду Київ. Русі у с. Ветли. Реліг. громади: УПЦ МП (21), УПЦ КП (2), УГКЦ, християн віри євангельської (5), євангел. християн-баптистів, свідків Єгови. Серед видат. уродженців — еколог, економіст, академік НААНУ М. Хвесик (с. Лахвичі), літературо­знавець Н. Колошук (с. Шлапань), право­знавець А. Комзюк (с. Дольськ), педагог, фізик І. Малафіїк (с. Невір), астроном А. Юхимчук (с. Ветли), історик, педагог, проф. Моск. університету ім. П. Лумумби Л. Бущик (с. Бихів); церк. діяч УПЦ МП Володимир (Мельник; с. Невір); чл. Кон­ституц. Суду України В. Вознюк (с. Щитинь), політ. діяч А. Мартинюк (с. Ветли); спортс­менка (ходьба) В. Савчук (с. Залаз­зя); Герої України учасник Євромай­дану Е. Гриневич (с. Деревок) і учасник антитерорист. операції на Донбасі А. Ковальчук (с. Щитинь). У геол. зйомці карт Поліс­ся (аркуші «Брест», «Любешів і Ветли») брав участь геолог, гео­граф, геоморфолог, археолог, дійс. чл. НТШ, академік АН Арґентини Ю. Полянський.

Літ.: Теодоровичъ Н. И. Волынь въ описаніи городовъ, мѣстечекъ и селъ въ церковно-историческомъ, геогра­фическомъ, этно­графи­ческомъ, архео­логическомъ и друг. отно­шеніяхъ: Историко-статистическое описаніе церквей и приходовъ Волынской епархіи. Т. 5: Ковельскій уѣздъ. Почаевъ, 1903; Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Поліс­ся: (краєзн. слов. від найдавніших часів до 1914 р.). Він­ніпег, 1984. Т. 1; 1986. Т. 2; Волынь туристская: Путеводитель. Л., 1984; Па­влов В. І. та ін. Соціально-економічний потенціал Любешівського ра­йону Волинської області. Любешів, 1992; Любешівщина: Істор.-краєзн. нарис. Лц., 1996; Бущик П. Г. Ми від роду — українці: Краєзн. нариси з історії Любешів. р-ну. Лц., 2004; Бишевич П. К., Журавлюк І. С., Клубук П. А. Любешівщина: з глибин століть — у майбутнє: Істор.-краєзн. нарис. Лц., 2004; Волинь туристична: Путівник. К., 2008.

О. М. Ніщик

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю