Любимов Євген Володимирович
ЛЮБИ́МОВ Євген Володимирович (Любимов Евгений Владимирович; 13. 01. 1925, с. Новий Буян, нині Самар. обл., РФ — 14. 05. 2005, Полтава) — російський живописець, графік. Учасник 2-ї світової війни. Закін. Сталінгр. художнє училище (нині Волгоград, РФ, 1941), відвідував студію військ. художників ім. М. Грекова в Москві, студію при Будинку офіцерів у Києві. Від 1950 — у Полтаві, де працював на турбомех. заводі, у Т-ві художників, худож.-вироб. майстернях, на худож.-вироб. комбінаті (1951–85). Учасник обл., зарубіж. мистецьких виставок від 1947. Персон. — у Полтаві (1985, 1998, 2005). Творчість Л. базується на традиціях передвижників. Автор психологічно вираз. портретів (зокрема діячів більшовизму, виробничників), темат. композицій, пейзажів, ікон для іконостасів. Деякі роботи зберігаються у Полтав. ХМ, Нац. істор.-культур. заповіднику «Поле Полтав. битви».
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Наймичка», «Дружина» (обидва — 1964), «Мати» (1974; 1977), «Д. Чвала» (1979), «Студентка Наталка» (1980), «Є. Путря» (1994); графіка — «В. Максимчук» (1975), «В. Гнипа» (1985), «В. Павлюченко» (1988).
Рекомендована література
- Виставка творів Євгена Володимировича Любимова. Живопис. Графіка: Каталог. П., 1985;
- Віценя Л. Життя, прожите в мистецтві // Зоря Полтавщини. 2005, 15 лют.
Завантажити статтю
Людина 
