Любимов Іван Степанович

ЛЮБИ́МОВ Іван Степанович (25. 03. 1909, Київ — 26. 12. 2000, Москва) — військовик. Герой Радянського Союзу (1944). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Канд. військ. н. В армії від 1932. Закін. військ.-авіац. школу льот­чиків-спостерігачів (Харків, 1933), Вищі академ. курси при Військ.-мор. академії (1945), Військ. академію Генштабу (1950). Восени 1941 в одному з боїв втратив ноги, однак улітку 1942 повернувся до льотної роботи. До вересня 1943 як командир 11-го гвард. винищув. авіац. полку ВПС Чорномор. флоту здійснив 109 бойових вильотів; у 21-му повітр. бою особисто збив 6, у складі групи — 2 літаки ворога. Після війни продовжив службу на Чор­номор. флоті: 1945–48 — командир 4-ї винищув. авіац. дивізії, від 1951 — нач. ППО — командувач Примор. р-ном ППО, 1953–55 — нач. ППО флоту — заступник нач. ВПС. Відтоді викладав у Військ. академії Генштабу. Від 1973 — генерал-майор авіації у відставці. Мешкав у Москві, брав активну участь у громад. житті. На Алеї Героїв у м. Чугуїв Харків. обл. викарбувано ім’ям Л., у м. Євпаторія (АР Крим) йому встановлено пам’ят. знак.

Рекомендована література

1. Боевые звезды киевлян. К., 1983;
   Google Scholar Internet
2. Лурье В. М. Адмиралы и генера­лы ВМФ СССР: 1946–1960. Москва, 2007.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю