Любимов Олексій Ілліч
ЛЮБИ́МОВ Олексій Ілліч (07(20). 05. 1902, станиця Красночерська, нині Ростов. обл., РФ — 05. 04. 1986, м. Краснодар, РФ) — військовик. Герой Радянського Союзу (1943). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від 1921. Закін. Ленінгр. артилер. училище (нині С.-Петербург, 1926). На фронті від червня 1941. Відзначився у вересні 1943 як командир 671-го артилер. полку 213-ї дивізії під час форсування Дніпра та розширення плацдарму побл. с. Дніпровокам’янка Верхньодніпров. р-ну Дніпроп. обл. Від 1946 — підполковник у відставці. Мешкав у м. Термез (Узбекистан), згодом — у Краснодарі. У м. Цимлянськ Ростов. обл. встановлено погруддя Л.
Рекомендована література
- Они прославили Родину. Ростов-на-Дону, 1975. Кн. 2;
- Березняк Н. Г. Герои Советского Союза — узбекистанцы. Ташкент, 1984.