Любимов Олексій Ілліч

ЛЮБИ́МОВ Олексій Ілліч (07(20). 05. 1902, станиця Красночерська, нині Ростов. обл., РФ — 05. 04. 1986, м. Краснодар, РФ) — військовик. Герой Радянського Союзу (1943). Учасник 2-ї світової вій­ни. Державні та бо­йові нагороди СРСР. В армії від 1921. Закін. Ленінгр. артилер. училище (нині С.-Пе­тербург, 1926). На фронті від червня 1941. Від­значився у вересні 1943 як командир 671-го артилер. полку 213-ї дивізії під час форсува­н­ня Дні­пра та роз­шире­н­ня плацдарму побл. с. Дні­провокамʼянка Верх­ньо­дні­пров. р-ну Дні­проп. обл. Від 1946 — під­полковник у від­ставці. Мешкав у м. Термез (Узбеки­стан), згодом — у Краснодарі. У м. Цимлянськ Ростов. обл. встановлено погру­д­дя Л.