Любин Яків Мойсейович

Визначення і загальна характеристика

ЛЮ́БИН Яків Мойсе­йович (справж. — Машкович; ? — 24. 05(05. 06). 1914) — спів­ак (лірико-драматичний тенор), педагог. Закін. Бухарест. реал. училище, навч. у С.-Пе­­тербур. консерваторії (1880–83; кл. К. Еверарді). Із 17-ти р. мешкав у Одесі, брав уроки співу в одес. педагогів. Дебютував 1883 на опер. сцені у С.-Петербурзі, 1887 — партією Фауст в однойм. опері Ш. Ґуно у Великому театрі в Москві. Ви­ступав на опер. сценах Казані (Росія, 1884–86, антре­приза П. Медведєва), Києва, Харкова, Одеси, Тифліса (нині Тбілісі), Вільно (нині Вільнюс), Варшаві, Самарі (Росія), Ризі, С.-Петербурзі (1889 — антре­приза О. Картавова; 1893 — Маріїн. театр; 1894–95 — Панаїв. театр; 1899 — Товариство рос. опер. арт.; від 1901 — Нар. дім, де також очолював оперу). 1895–99 разом із М. Салтиковим створив оперну трупу, з якою гастролював містами України, Росії, Латвії. Володів невеликим, але приєм. тембру голосом. Серед партнерів — М. Максаков, С. Тамарова, Ф. Шаляпін. 1902 здійснив по­становку опери «Орлеанська діва» П. Чайковського на сцені Нар. дому в С.-Петербурзі. За­ймався також пед. діяльністю. Серед учнів — П. Цесевич.

Партії: Собінін («Життя за царя» М. Глінки), Ленський («Євгеній Онєгін» П. Чайковського), Синодал («Демон» А. Рубінштейна), Князь («Русалка» О. Даргомижського), Альфред, Манріко, Радамес («Травіата», «Трубадур», «Бал-маска­­рад» Дж. Верді), Фауст (однойм. опера Ш. Ґуно), Хозе («Кармен» Ж. Бізе).

Літ.: Пружанский А. Отечествен­ные певцы 1750–1917. Москва, 1991.

Л. І. Саєнко

Завантажити статтю