Любинський Всеволод Юрійович
ЛЮБИ́НСЬКИЙ Всеволод Юрійович (1840, Київщина — 1920) — бактеріолог, фармаколог, громадсько-політичний діяч. Закін. Університет св. Володимира у Києві (1895). Учень В. Високовича. Під час навч. працював асист. лаб. при каф. хірург. патології та терапії Університету. Нагородж. премією М. Пирогова та золотою медаллю за працю «Про анаеробні мікроби нагноєння (До етіології нагноєння і вчення про анаеробіоз» (1894). У 1890-х рр. працював у лаб. О. Павловського та на станції з виготовлення антидифтерій. сироватки. Під час епідемій холери в Києві 1907–08 у Хім.-бактеріол. інституті проводив дослідж. води у Дніпрі та водогоні. До 1914 працював також у Георгіїв. лікарні Товариства лікарів-спеціалістів. Перший Міністр нар. здоров’я й опікування Української Держави (травень — 26 грудня 1918). Вивчав питання лікування ран, туберкульозні бацили. Член і голова ревізій. комісії Товариства боротьби із зараз. хворобами, чл. Товариства швидкої мед. допомоги в Києві. Брав участь у діяльності Укр. нар. громади, Укр. держ. геральдич. комісії. Обстоював необхідність використання майна цивіл. та військ. організацій, зокрема Червоного хреста, земського та міського союзів, для охорони здоров’я населення.
Додаткові відомості
- Основні праці
- О росте холерных бацилл без доступа кислорода и о значении анаэробиоза в патологии холеры // Мед. обзор. 1893. № 11; Об анаэробных микробах нагноения (К вопросу об этиологии нагноений и учению об анаэробиозе). К., 1894.