Любінґер Якуб

Визначення і загальна характеристика

ЛЮБІ́НҐЕР Якуб (1864, Львів — 27. 08. 1923, там само) — архітектор. Навч. на архіт. відділ. Політех. школи у Львові (1883–92). Працював у проект. бюро І. Левинського у Львові. Проектував житл., адм., громад. і пром. споруди у Львові та на Львівщині. Серед найвідоміших його будівель — вілла Ґіжицьких (нині Військ. апеляц. суд на вул. М. Драгоманова, № 25; 1894–95) — приклад пізнього істо­ризму в арх-рі Львова, зведений у комбінов. стилістиці франц. неоренесансу та необароко, з аркад. лоджією першого поверху, завершений муруванням з полив’яної цегли та високим маньєрист. аттиком. У цій споруді за асиметр. фасадом Л. вдало розташував функціонально вирішені інтер’єри: через великий прямокут. хол можна було потрапити у вітальню-салон і бібліотеку, а далі — в апартаменти власників, кімната господаря поєднувалася з кабінетом, а господині — з великими гардеробними, у протилеж. крилі міс­тилися їдальня, буфет, кухня та комора. Ймовірно, був автором проекту шпиталю св. Йосифа для невиліковно хворих на вул. Куркова, № 49 (нині вул. М. Лисенка; 1900). Триповерх. шпиталь поєднує неоренесансну стилістику з елементами т. зв. піт­тореску та стилізації нар. де­рев’яного зодчества; виокремлюються 2 верхні поверхи з двоколір. цегли, з черепич. дахами, дерев’яними причілками й консолями. Від 1900 Л. був паралізований, але попри хворобу займався творчістю, громад. та публіцист. діяльністю. Критикував теорію сіонізму, прихильно ставився до асиміляції євреїв у польс. середовище.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю