Любіщев Олександр Олександрович
Визначення і загальна характеристика
ЛЮБІ́ЩЕВ Олександр Олександрович (Любищев Александр Александрович; 24. 03(05. 04). 1890, С.-Петербург — 31. 08. 1972, м. Тольятті Самар. обл., РФ) — російський ентомолог, філософ. Доктор сільськогосподарських наук (1936, без захисту дис.), професор (1939). Закін. С.-Петербур. університет (1911). Працював у Таврій. (Сімферополь, 1918–21), Перм. (1921–27) університетах; професор кафедри зоології Самар. с.-г. інституту (1927–30; обидва — РФ); у ВНДІ захисту рослин (Ленінград, нині С.-Петербург, 1930–37); завідувач відділу екології Інституту зоології АН УРСР (1936–41), водночас — в Укр. НДІ плодівництва (1938–41; обидва — Київ); професор кафедри зоології Пед. інституту в м. Пржевальськ (нині Каракол, Киргизстан, 1941–43); зав. екол.-ентомол. відділу Киргиз. філії АН СРСР (Фрунзе, нині Бішкек, 1943–45); завідувач кафедри зоології Ульянов. пед. інституту (РФ, 1950–55). Від 1955 — на пенсії. Наукові праці присвяч. питанням с.-г. ентомології та систематики твердокрилих, боротьби зі шкідниками с.-г. рослин і їхнього кількіс. обліку, застосування матем. методів у біології. Досліджував також заг. проблеми еволюц. вчення, прихильник номогенезу. Сформулював поняття природ. системи. Автор низки філос. дослідж., зокрема незаверш. праці «Линии Демокрита и Платона в истории культуры» (видана 1997 у Москві та 2000 у С.-Петербурзі), а також публікацій на літ., істор., соц. теми. 2002 в Ульяновську опубл. «Дневник А. А. Любищева за 1918–1922».
Додаткові відомості
- Основні праці
- О природе наследственных факторов: Критическое исследование. Пермь, 1925; К методике количественного учета и районирования насекомых. Фрунзе, 1958; Проблемы формы, систематики и эволюции организмов: Сб. ст. Москва, 1982; Дисперсионный анализ в биологии. Москва, 1986; В защиту науки. Ленинград, 1991.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 