Любківський Олег Іванович
ЛЮБКІ́ВСЬКИЙ Олег Іванович (27. 06. 1950, Чернівці) — графік. Член НСХУ (1988). Закін. Вижниц. училище приклад. мистецтва (Чернів. обл., 1969; викл. В. Жаворонков). Учасник всеукр., всесоюз. худож. виставок від 1987. Персон. — у Чернівцях (1983, 1998, 2003, 2013–14), Саскатуні (Канада, 1990), Відні (1992, 1995), Базелі (Швейцарія), Ріді (обидві — 1993), Целлі (1997; обидва — Австрія), Києві (2000–01, 2004), Львові (2013). На творчій роботі. Від 1997 — керівник студії образотвор. мистецтва у Чернівцях. Створює урбаніст. пейзажі, абстрактні композиції, відображаючи європ. культурну спадщину, колізії сучасності. Основна галузь — станк. і книжк. графіка; техніки — акварель, офорт. Для творчості Л. характерні чітка ритміка, динаміка лінії та штрихів, світло-тіньове моделювання. Окремі роботи зберігаються у Чернів. худож. і краєзн. музеях, НХМ (Київ).
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Автопортрет у юнацькі роки» (1969), «Над містом», «Площа Ринок у Чернівцях. 19 ст.» (обидва — 1986), «Цитадель у стилі модерн» (1988), «Романтичний краєвид» (1989), «Таїнство» (1991), «Георгіївська церква у Чернівцях. 19 ст.», «Закономірності часу», «Полотняний будинок» (усі — 1993), «Собори старого міста» (1995), «Пам’ятник поету-романтику Ф. Шіллеру у Чернівцях», «Дахи Панської вулиці», «Доживання» (усі — 1998), «Зелене тло білих квітів» (2002), «Місто, що колись називалося Czernowitz» (2007), «Червоне — то любов, а чорне — то журба», «Міський театр» (обидва — 2008); цикл «Концептуальні утопії» (1990–96).
Рекомендована література
- Дугаєва Т. Міські пристрасті Олега Любківського // Молодий буковинець. 1998, 26 черв.;
- Карлащук В. Вірність красі і гармонії // Буковина. 1998, 16 верес.